Найближчим часом народні депутати можуть поставити «крапку» в одній з найбільш дискусійних тем останніх місяців — економічному бронюванні. Протягом двох попередніх тижнів у Верховній Раді зареєстрували одразу п’ять законопроєктів, які містять три різні моделі. Наразі ці документи надані для ознайомлення депутатам, після чого законопроєкти розглянуть у сесійній залі. Отже про плюси та мінуси кожної з пропонованих моделей.
Три моделі економічного бронювання
За даними українських та західних ЗМІ, мобілізаційний потенціал України становить 5-6 мільйонів чоловіків. «Потреби в мобілізації усіх чоловіків немає, тож необхідно визначитись, кого саме мобілізувати до лав ЗСУ, аби економіка зберегла ефективність. Мета – не врятувати всіх від війни, а передбачити безперебійну роботу лише критичних працівників», — пояснює доцільність введення економічного бронювання автор одного із законопроєктів, народний депутат Дмитро Наталуха.
У Центрі громадського моніторингу та контролю коментують: перша модель економічного бронювання (законопроєкти №11331 та №11332) передбачає, що бізнес та підприємства можуть забронювати будь-якого працівника незалежно від його зарплати. Для цього бізнесу необхідно сплатити спеціальний збір за бронювання, не мати податкової заборгованості, а також мати мінімальний місячний дохід у понад 61 200 грн. Під цю модель потрапляють і фізичні особи — підприємці, зареєстровані не менш ніж за півроку до набуття чинності закону.
Друга модель (законопроєкт №11331-1) передбачає бронювання лише тих працівників, які мають високу заробітну плату, а відтак і більший обсяг податків, які за них платить роботодавець. Точний обсяг зарплати, яка дозволить працівнику претендувати на економічне бронювання, поки що невідомий. Але в ЗМІ називають близько 30-35 тисяч гривень на місяць.
Третя модель економічного бронювання (законопроєкт №11331-2) є комбінованою. Вона передбачає, що заброньованими можуть бути працівники, які отримують не менше 36 тисяч грн зарплати, а також ФОПи, дохід яких перевищує 61 тисяч грн на місяць.
«Відкуп» від війни чи реальна необхідність?
Усі три моделі економічного бронювання, які розглядають в парламенті, мають як плюси, так і мінуси. Старший юрист компанії «ADER HABER» Людмила Крохмалюк зазначає, що позитивним моментом першої моделі є наповнення державного бюджету та збільшення фінансування армії, тоді як негативним моментом — загроза мобілізації, якщо збройна агресія росії триватиме довгий час. Також, за її словами, перший законопроєкт не дає відповіді на питання, чи потрібно буде сплачувати додатковий збір підприємствам критичної інфраструктури, які і так можуть бронювати своїх працівників. Друга модель економічного бронювання є найлегшою для застосування на практиці, а відтак і прозорішою. Бізнес не витрачатиме додаткових коштів на сплату збору за бронювання, але сплачуватиме більше податків, відмовляючись від заробітної плати «в конвертах». З іншого боку, друга та третя моделі економічного бронювання сприятимуть посиленню поділу суспільства на «бідних» та «багатих».
Економічне бронювання є вкрай непопулярним рішенням, особливо серед громадян, що мають середній або менший за середній дохід. Утім, економічний експерт Олег Пендзин застерігає, що економічне бронювання не можна сприймати, як «відкуп від війни». «Нам дуже потрібно провести мобілізацію, але фінансування армії йде з бюджету, в якому наразі немає необхідних грошей. У нас середня заробітна платня військового по днях вираховується. Це додаткові 60 мільярдів гривень з державного бюджету. Їх немає. Тобто середня заробітна платня сьогодні десь 22-25 тисяч гривень для вояка», — каже фахівець. За його підрахунками, мобілізація 100 тисяч громадян потребує близько 135 млрд грн, яких наразі в бюджеті немає. Водночас економічне бронювання може забезпечити бюджету додаткові 165 млрд грн на рік.
