Міжнародний день вишиванки — свято самобутнє та неповторне. В першу чергу, покликане зберегти споконвічну народну традицію — етнічну вишивку українців. Цього дня кожен охочий може приєднатися до святкування, одягнувши вишиванку на роботу, в університет, школу чи садочок. Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини до цьогорічного свята Дня вишиванки готувався протягом року, продовживши вплітати у вінок Міжнародного вишитого рушника єднання «Цвіт вишиванки» нові країни.
Розпочавши цей творчий проект в травні 2013 року, сьогодні на його полотні вже поєдналися спогади та сповіді українців із 5-ти областей України (Тернопільщини, Івано-Франківщини, Черкащини, Полтавщини, Січеславщини) та 8-ми країн світу (Канада, Польща, Німеччина, Італія, Велика Британія, Австрія, Латвія, Литва). Дев’ята українська посестра — Естонія, закінчує вишивати свій орнамент на ньому. Протягом минулого року майстрині з Австрії, Латвії та Литви вписали власні життєві історії на рушнику єднання.
Узор Литви (вересень-листопад 2021 року) вишили також дві майстрині Христина Чуба і Любов Кирилюк (Вільнюс). Вишиття виконано двостороннім рушниковим швом, що поширений у вишивках рослинних орнаментів на декоративних рушниках. Цей шов є складний за малюнком та простим за виконанням. Спочатку на полотні малюється контур узору, що вишивається стебловим швом, тоді площі елементів заповнюються швом колодочка. Пташка в орнаменті Литви, для вишивальниці, уособлює українську мову на фоні квітів у кольорах Литовського прапора. Листя дуба та калини – мотиви, що найчастіше зустрічаються на рушниках і поєднують у собі незвичайну силу та невмирущу красу. Дуб — священне дерево, що уособлює чоловічу енергію, розвиток життя, а калина — дерево роду. Над написом Литва вишиті Колюмни або Стовпи Гедиміна — середньовічний символ Великого Князівства Литовського, сьогодні зображений як елемент великого герба Литовської Республіки, — розповідають у музеї.
