Хто не шанує свою історію, той не зможе творити майбутнього…
Під час виборів усі кандидати б’ються у груди, як вони люблять Тернопіль та шанують його історію. Обіцянки привести усе в порядок на зразок європейських міст залишаються пустими словами та страхітливими фасадами на вулицях історичного центру. Діло доходить лиш до бруківки, яка приносить вигоду. Ще про любов можна судити по численних закладах громадського харчування з старовинними фото та стилістикою давнього Тарнополя. На цьому любов закінчується…. Ось один за одним руйнують манкурти історичні кам’яниці. Стерти історію міста та його самобутні частинки, які не зруйнували війни, це і є їхнє завдання. Звичайно, гарно відреставровану подібну архітектуру вони будуть оглядати за кордоном. Поки влада радісно звітує про новий тренажер чи доріжку в парку (і це дуже необхідне) в цей час зникає цілий пласт минулого нашого міста. При таких темпах старі будинки Тарнополя зможемо бачити та показати дітям лише на світлинах.
Остання неприємна подія – знесення кам’яниці отця Сембая, що мав неабияку повагу у тогочасних жителів. Сам будиночок є оригінальним зразком забудови Заруддя, давньої дільниці міста та вартий реставрації і збереження для нащадків. Тепер, замість нього отримаємо продовження ряду примітивних багатоповерхових коробок на вул. С. Крушельницької. Судячи по хаотичній новітній забудові старовинні, добротні будівлі мають всі шанси на повне знищення заради площі під ними. Вони не зупиняється ні перед чим, де пахнуть гроші. Найгірше, що взамін нові будинки споруджуються з низькосортних матеріалів (аби швидше та дешевше) і видаються за новітні технології.
Який наступний?
На вул. Опільського вже не перший рік потребує негайної реставрації вілла Вітошинських 1898 року, але у фірми міської ради «Тернопільбудінвестзамовник», яка займає це приміщення, зовсім інші погляди… ціленапрямлено довести до аварійного стану та знесення. В жахливому стані будівля Тернопільської обласної універсальної бібліотеки на бульв. Шевченка. На їхньому місці «будівничі» сплять і бачать офіси та ТРЦ.
Не дай Боже, щоб знову громада міста помилилися і обрала таких «шанувальників» на виборах. Світла в кінці тунелю у цій справі не видно, надія ще жевріє на людину закохану у місто та її історію, як бургомістри Мандль та Лучаківський , яка справді наведе порядок та збереже обличчя міста для нащадків.
