Сьогодні, на вул. Франка можна побачити давній стовп, точно такий, як на давніх світлинах часів початку електрифікації нашого міста. А розпочиналося усе з адреси Кохановського, 11 (вул. Студена) а тепер Б.Хмельниць-кого, 25-27), яку добре знали у Тернополі. Тут працювала міська електрівня, споруджена в 1898—1901 роках.
На початку ХХ ст. Тернопіль почав активно розвиватися, значну роль у цьому відіграв бургомістр Тернополя В. Лучаковський. За часів його урядування були споруджені електрівня і проведено електричне освітлення міста, розбудовано каналізаційну сітку, проведено благоутрій вулиць і площ, зведено нову будівлю залізничного вокзалу і розширено колії. Раніше при магістраті були ліхтарники, які з драбинками на плечах обслуговували гасові вуличні ліхтарі. Існуюче гасове освітлення обходилось щорічно у 5000 корон.
У липні 1897 магістар уклав контракт із Віденською фірмою “Богуславський і Масловський”. На основі його фірма зобов’язувалась запровадити у нашому місті електрику.
Міська влада надавала фірмі 42-річну концесію на збудований об’єкт, а також зобов’язалась сплачувати 6000 корон щорічно за освітлення міста 60-ма дуговими і 233-ма лампами розжарювання. 1898 Збудовано споруди електрівні, через рік віденська фірма вже обладнувала головну станцію. Проведенням електричних ліній займалась будапештська фірма «Ганц і К.».
15 лютого 1901 Комісія “Товариства електричного освітлення у Відні” здала об’єкт міській владі. Найперше електрика засяяла у залі польського “Сокола” (1902р.), що знаходився неподалік та приміщенні магістрату. З цього почалась електрифікація міста і у помешканнях тернополян засяяло світло. Магістрат взявши позичку у Празькому банку викупив у німецького електричного товариства електрівню, заплативши за неї 480 тисяч корон. З липня 1907 року підприємство було передане електричній субкомісії міської ради і стало громадською власністю.
За матеріалами: Л. Бойцун. Електрівня // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін.
Обговорення