Науковці вперше виявили мікропластик у сім’яній рідині чоловіків і фолікулярній рідині жінок, у якій дозрівають яйцеклітини. Раніше його також знаходили у тканинах статевих органів обох статей. Поширення мікропластику у статевій системі може спричиняти порушення розвитку яйцеклітин і сперматозоїдів, призводячи до безпліддя. Дослідження опублікували в журналі Human Reproduction.
Кому мікропластик загрожує більше?
Науковці аналізували фолікулярну рідину 25 жінок і сім’яну рідину 18 чоловіків, які були донорами чи пацієнтами в клініці репродуктивного здоров’я в Іспанії. За допомогою лазерної інфрачервоної мікроскопії у зразках виявляли мікропластик — тверді частинки пластику розміром до п’яти міліметрів. У зразках знайшли різні види найпоширенішого пластику, зокрема поліетилен, поліуретан, ПВХ- і ПЕТ-пластик.
Концентрація частинок мікропластику була доволі низькою порівняно з частинками біологічного походження у досліджуваних рідинах. Однак вона була значно вищою у фолікулярній, ніж у сім’яній рідині. Зокрема понад половина усіх зразків фолікулярної рідини містила частинки поліаміду, поліетилену та поліуретану і майже третина — ПЕТ-пластику та тефлону. Водночас у сім’яній рідині менш як 30 відсотків зразків містили мікропластик, крім тефлону — він зустрічався у 56 відсотках зразків. Це може свідчити про більшу загрозу від мікропластику для фертильності саме жінок.
У яких частинах людського тіла знаходили мікропластик
Мікропластик дістався людських сім’яників — у різній концентрації науковці виявили його у всіх досліджуваних зразках. А наявність його у сім’яниках собак пов’язали зі зменшенням фертильності.
Крім впливу на фертильність, мікропластик може зашкодити вже зачатій дитині. Його виявили у кожній з досліджених людських плацент.
Мікропластик знайшли і в іншій біологічній рідині — людській крові. У найбільшій концентрації в ній зустрічався поширений пластик поліетилен.
З крові мікропластик потрапив і в людські серця, у яких його знаходили у п’яти різних тканинах. А його наявність у бляшках артерій пов’язали з більшим ризиком серцевих хвороб.
Також мікропластик знаходили у мозку — і там його виявилося в рази більше, ніж в інших органах, наприклад, печінці та нирках. А дослідження на мишах довело його шкоду для мозку.
