21 листопада тернополяни дізналися, який проект пам’ятника Небесній Сотні вибрало журі. У коментарях до публікацій на цю тему на сайтах з’явилося чимало обурених дописів мешканців міста. Телефонували люди і в нашу редакцію.
Весь символізм, який вклали автори-переможці у шини, стовп і ангела з хрестом, а також воду (адже проект представили як пам’ятник-фонтан) громадськість розгромила критикою з нотками іронії. Не оминули увагою тернополяни й іншу проблему — що будуть зводити навколо пам’ятника? У цей час автори проекту теж обурені — про долю свого творіння і плани журі вони дізнаються… від журналістів.
Земля наша, ідея ваша
Розпорядником того шматка землі, на якому планують звести пам’ятник, є Тернопільська облдержадміністрація. Тож не дивно, що на сесії Тернопільської міської ради 28 листопада одне з питань порядку денного, яке стосувалося 35 із хвостиком соток землі під зведення пам’ятника, зняли за ініціативи авторів. Тоді відділ технічного нагляду мав отримати затвердження проекту землеустрою і можливість постійного користування цією земельною ділянкою. За словами заступника голови Тернопільської облдержадміністрації Леоніда Бицюри, проблему розв’язали на засіданні робочої групи в ОДА і затвердили ініціативу міської ради. На площі Героїв Євромайдану планують встановити пам’ятник і облаштувати підземну парковку, залишать також місце для проїзду транспорту. Більше нічого. А от на сусідній земельній ділянці, якою відає міськрада, будуть зводити офісний центр. Кіоски, які розташовані на «заповідних» 35 сотках, швидше за все, знесуть чи, точніше, перенесуть деінде. Після сесії міської ради, як сказав Леонід Бицюра, буде оголошено інвестиційний конкурс, переможець якого візьметься реалізовувати проекти. Пам’ятник планують відкрити наступного року.
Вибрали одне. А буде?
Одностайності серед 16 членів журі, яке визначало кращий проект, не було ще від першого етапу. Багато кажуть — обирати не мали з чого. Навіть лунали пропозиції продовжити конкурс. Але в результаті зійшлися на проекті Григорія Лоїка і Кирила Чуйка.
Під час першого туру конкурсу, як розповіла секретар журі, головний спеціаліст управління культури і мистецтв міської ради Наталя Бабій, було представлено 15 робіт. У фінал відібрали п’ять проектів від чотирьох авторів — із Києва, Львова і Тернополя. Проект пам’ятника від скульптора Григорія Лоїка та архітектора Кирила Чуйка взяли за основу як такий, що вписався у загальний образ площі, «висотний». І порекомендували доопрацювати. Що вийде в результаті — невідомо. «Робота може отримати іншу форму, ніж на початковому етапі, — пояснила Наталя Бабій. — Тепер триває затишшя в цій справі. Тож закликаємо громад-
ськість висловити свою думку. Місту потрібен достойний пам’ятник. Пропозиції можна надсилати в канцелярію, що на Листопадовій, 5, на ім’я міського голови Тернополя. Ми їх зберемо і будемо продовжувати роботу».
«Ні один варіант не відповідав вимогам, які стояли перед цим пам’ятником, — зауважив голова правління Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олег Головчак. — Була пропозиція вибрати авторів, яким доручити розробку пам’ятного знаку. Бо тоненька колона і шини, за які голосувала більшість журі, — непропорційні. Автори повинні представити новий проект, який би до того ж задовольнив вимоги громадськості».
Віра ПЕРУН.
Вільне життя
