Сьогодні в Україні неспокійно. Болить серце за долю народу… Хочеться кричати, коли думаєш про цвіт нації -молодих хлопців, які загинули в Києві. Ці героїчні люди не побоялися вмерти за свою країну, за її майбутнє…Усі небайдужі люди оплакують Героїв Небесної Сотні…Молитвою, серцем, словом..
Людмила Максимлюк , уродженка села Білозірка Лановецького району, яку доля закинула у далеку Португалію , присвятила ” Небесним дітям Майдану” поетичні рядки. . Зі сльозами на очах вона молиться за їхні відважні душі. Людмила Остапівна – учитель від Бога, а ще – дуже творча особистість .Криваві події на нашій землі надихнули жінку до народження цих рядків, присвячених героям Небесної сотні …
***
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав..
І з кров´ ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін—
Спереду–сотник , молодий ,вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій ,
І вчитель літній–сивий-сивий..
І рани їхні вже не ´їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела,злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
***
Ти відправив свого сина за границю-
Я за своїм приїхав на Майдан.
Уже три місяці мені не спиться..
Ну як ти, синку?Як ти там?
Твого зустріли вогні аеропорту-
Мого—свічки на узбіччі доріг..
І чорні стрічки мільйонного ескорту.
Кривавий кате!!!Як ти міг?!!
Ти вже не знаєш, куди подітись..
А я не знаю, як жить мені!!
Ми мали з сином в той день зустрітись…
Горіть тобі в пекельному вогні!!!
Нікуди не сховаєшся від себе ,
Розплата – за тобою по слідах!
І сходить сонце , і синіє небо..
А син мій… житиме в віках
***
Колискова Майдану
Пливе кача по Тисині…
Люлі-люлі моїй дитині…
Спи спокійно, мій синочку,
Тобі я вишила сорочку
Жовто- блакитними нитками-
Щоб пам ятав свою ти маму..
Чужі люди, підождіте!.
Яму брати не спішіте!..
Єдиний син у домовині-
Люлі -люлі моїй дитині..
І заплаче Божа Мати,
Тебе вже буде колисати..
Не плачте ви, мої дружочки.
Вдягніть у мамину сорочку!.
Життя віддав я Україні-
Пливе кача по Тисині..
На моїм лежиш ти серці
І не зможеш там умерти…
Люлі-люлі,мій рідний сину..
Пливе кача по Тисині…
