«Коли я прочитав заяву …про те, що Рада Федерації готова підтримати введення російських військ в Україну,.. зрозумів: нашою державою керує безумний маніяк, котрому наплювати на те, що десятки чи сотні чи тисячі молодих росіян загинуть на полях нікому не потрібної війни. Котрому наплювати на те, що Росія стане державою-ізгоєм у світовому товаристві. Котрому наплювати на те, що на його співгромадян в інших країнах дивитимуться як на людоїдів…» Так про дії Путіна і компанії висловився відомий російський економіст Сергій Алексашенко. І в нього знайшлося багато однодумців. Росіяни поволі прокидають від пропагандистської колискової кишенькових ЗМІ. Вони починають думати і це найбільше лякає Путіна. Навіть у нічному жахітті він не міг собі уявити, що колись у Москві лунатиме дзвінке «Нет войне!», «Банду геть!», «Путина под. суд!», «Украина, ми с тобой!», «Мир без Путина!» Невже його імперія брехні та зла дала тріщину? Страх втратити контроль над ситуацією і рабське захоплення підданих, страх програти сильнішому та підкоритися, а не диктувати умови й правила, штовхнули царка на шлях неповернення. На карту він поставив усе: долю Росії та росіян, долю світу.
Одні кажуть — злий геній, інші — божевільний. Російські психологи навіть діагноз своєму президенту поставили — гіпертоксична шизофренія більш відома в медицині як «кесареве безумство». На неї колись страждали і Калігула, і Нерон. Причина недуги – вседозволість та необмежена влада. Одним з проявів хвороби є патологічна жорстокість і зневага до людського життя. Питання: чого людству сподіватися від шизофреніка, в руках якого ядерна зброя?
«Ключ до розуміння Володимира Путіна треба шукати в його дитинстві», – переконаний російський політолог, соціолог Станіслав Бєлковський. Виховувався Вовка практично без батька, був самотнім, замкнутим, більше спілкувався з тваринами, ніж з людьми (ось звідки потяг до кіз, собак і ведмедів, до польотів «на літальних апаратах» попереду журавлів-стерхів). Жив у комуналці, без жодних зручностей. Митися, як пригадують його колишні сусіди, раз у тиждень ходив до Некрасовських бань. Низький на зріст, худенький часто зазнавав знущать і принижень з боку дворових халамидників. Думка про помсту, бажання стати сильним і страшним, плюс захоплення фільмами про розвідників та шпигунів, вирішили подальшу долю хлопця. Вища школа КГБ зробила своє. «За психотипом він параноїк, людина з оборонною свідомістю», – пояснює Бєлковський. Важливо, щоб це усвідомили ті, хто й досі підтримують його.
Найбільше Путін, за словами наближених, боїться бути отруєним. Товаришує тільки за «інтересами» чи «бізнесом» ,і довкола та в кожному бачить ворогів. Тому оточує себе «своїми». В «апаратах федеральних округів люди в погонах становлять 70 відсотків», – стверджує соціолог Ольга Криштановська. Серед заступників міністрів число військових становить 35%. Не країна, а суцільна структура КДБ: президент – підполковник КДБ, голова адміністрації – генерал КДБ, спікер Державної Думи – генерал КДБ, генеральні секретарі ДКБ, ЄврАзЕс, СНД – генерали КДБ. А тепер питання: куди дивилися українські політики, маючи під боком таке КДБістське кодло? Ту кількість диверсантів і провокаторів, що нині діють на Сході України та в Криму, за тиждень чи місяць закинуто не було. Кремль завбачливо готував грунт. Ще наприкінці 2009-го на нашій території було затримано групу ФСБ у повному складі. Прийшов Янукович і «групу» випустили до Росії, а на всіх рівнях української влади з’явилися проросійсько налаштовані «парні». Їхні «шістьорки», не криючись, під самим носом українських СБУ та правоохоронних органів, або й з їхнього благословіння, вправно нашіптувати, сіяли розбрат між українців, будили недовіру та невдоволення. Урожай збираємо нині. І знаєте, що дивує: хунта стільки часу господарює на нашій землі, зриває наші стяги, знущається над нашими громадянами, а влада …спостерігає і час від часу киває пальцем, мовляв, «ньо-ньо». Чи мовчав би Путін, якби кілька дужих українців зі зброєю раптом взялися захоплювати адмінбудівлі в Ростові-на Дону чи Бєлгороді та калічити людей? Ні. Думаю вже через годину наші хлопці були б у буцигарні, зв’язані по ногах і руках. Висновок: комусь з тих, хто бився в груди на Майдані, тепер просто вигідно здати Крим і Схід України. Бодай …за право сісти в крісло президента. Інше питання: чи вигідні Кремлю вибори 25 травня взагалі? Що більше потрібно йому: хаос чи легітимна влада?
Сценаріїв розвитку події кілька.
Перший. Путін продовжує «прихований» наступ на Схід України. Під натиском сепаратистів і через нерішучість українського уряду Донецьк та Луганськ впадуть. Це питання часу. За ними і Херсон (80 відсотків води, якою живиться Крим, йде з Дніпра. А навіщо Путіну Крим без води?) Далі – референдум, федералізація, проголошення російської мови другою державною, створення армії південного сходу, озброєння та захист російськомовного населення. На думку кандидата економічних наук Василя Намонюка, «згодом федерація може трансформуватися в конфедерацію, оскільки кожен суб’єкт матиме відмінні центри інтеграційних спрямувань. Західна частина – ЄС, Східна – Митний союз». Аналогія — ФРН та НДР після Другої Світової війни.
Другий сценарій. Путін задовільниться Кримом. Інші східні регіони йому будуть …не по кишені, адже більшість з них — дотаційні. А, як констатував екс-прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, «військова агресія лише оголила жахливі проблеми російської економіки, яка і без війни ледь дихає». За підрахунками фахівців, тільки за січень з РФ було виведено 17 млрд дол. Фондовий ринок уже втратив до 100 млрд дол, акції скотилися більше, ніж на 15 відсотків, рубль впав, а долар стрімко зріс. Міністр фінансів РФ Силуанов днями заявив, що Росія пропонує Україні гроші в обмін на визнання анексії Криму. Відповідно, ЄС має відмовитися від економічних санкцій. Що ж, шантаж завжди був улюбленим «коником» Путіна.
Третій сценарій. Держсекретар США Джон Керрі вважає, що «агресія з боку Росії мотивована слабкістю і відчаєм Путіна». Ще в грудні 2013-го, згідно з результати соціологічного дослідження російського «Левада-центру», тільки 47% росіян підтримували діяльність президента РФ (на виборах він навіть не переміг би у першому турі), однак уже в березні 2014-го, згідно з результатами опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки, – їх кількість зросла до 82,3%. І все через «приєднання Криму до Росії». Пригадується, перед подіями у Грузії, рейтинг Путіна також впав, а після — зріс. Випадковість чи закономірність? А може, «військові трофеї» та голосні речі царка про «могучую єдиную страну» просто відволікають підданих від гіркої реальності та проблем насушних? Адже, за статистикою ООН, Росія займає перше місце в світі за абсолютним спадінням населення; за кількістю померлих від алкоголізму і тютюнопаління; самогубств серед літніх людей, дітей і підлітків; розлучень; абортів та дітей, яких покинули батьки; споживанням спирту та спиртових напоїв, героїну (21% світового виробництва). Тримає РФ першість у світі і за рівнем навмисних убивств. Крім того, в царка самого можуть «відкусити» кавалок імперії. На землі Далекого сходу ласо позирає Китай. Тому Путіну зараз вкрай необхідно заселити їх. А ким? Свої не хочуть. Подейкують, біженці з України та беркутівці, котрі «лягли» під імперію, уже отримали паспорти з пропискою в Магадані, Чукотці, Якутії.
Четвертий сценарій — апокаліптичний. Хоч війна — дороге задоволення (до прикладу ,війна в Афганістані коштувала США 600 млрд дол, а в Іраку — 3 трильйоні дол), але Путін зважиться на неї. Тим паче, що військовий бюджет Росії у 2013-му становив 68,8 млрд дол (це третій показник у світі). А за словами заступника голови уряду РФ Дмитра Рогозіна, до 2015 року Росія має наміри на 30% оновити армію та флот, а до 2020-го – на 70%. Додатково 3 трлн. рублів уряд планує скерувати у технічне переоснащення підприємств, значні інвестиції підуть у науку на розробку зброї нового покоління. Для чого така броня державі, котра прагне миру? І хоча економіка на межі краху, однак на військо Путін нашкребе. За тією ж таки статистикою ООН, Росія займає перше місце в світі за видобутком та експортом природного газу; величиною природних ресурсів; кількістю запасів і фізичним обсягом експорту алмазів; розвіданими запасами платини та її експортом; розвіданими запасами срібла (друге — за розвіданими запасами золота), олова, цинку, титану, ніобію. Проте головним козиром у руках мініімператора залишається …ядерна зброя. Дмитро Рогозін уже заявив про можливість її використання для захисту російських інтересів у разі недружніх дій щодо Росії. Це такий «зрівнювач шансів». Зрозуміло між ким і ким. Анексія Криму і стримано-обережна реакція США та решти ядерних країн, що, згідно з «Будапештськими угодами» мали б гарантувати захист і недоторканність території без’ядерній Україні, довели: система міжнародної безпеки на практиці не спрацьовує. Констатація цього може стати поштовхом до всесвітнього ядерного озброєння. Експерти стверджують, що до 30 країн світу, зокрема Азії та Латинської Америки, здатні створити потужну ядерну зброю всього за кілька років. Якщо врахувати, що нині в світі процвітає тероризм і триває запекла боротьба за природні ресурси, родючі землю, територію, то картина майбутнього лякає. І все через якогось амбіційного коротуна з ядерною зброєю.
