Про люстрацію влади нині не говорить хіба що ледащо. І кожен розуміє її по-своєму, і кожен давно запримітив який саме орган і котрого з чиновників «найперше» люструватиме. Створюються навіть спеціальні сайти, на яких пропонують писати прізвища не чесних і «не чистих на руку» владодержців…
Люстрація влади – одна з основних вимог Майдану. До того ж її перевірили на собі вже чимало європейських країн. І оздоровилися… Ось тільки в них була чітка інструкція, до застосування такого «лікарства». У нас же, як завжди, намір визріває швидше, ніж методи. На жаль, ми й досі не маємо максимально коректного законодавчого регулювання люстраційного процесу. Іншими словами – не знаємо, як маємо владу люструвати так, аби не порушити закону, не зачепити людської гідності, не розділити країну? Але це поки що. У Верховній Раді уже зареєстровано відповідний проект закону. Так що, лиходії та злодії – начувайтеся!
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ
Звісно, люстрація не повинна перетворюватися на «полювання на відьом». Її завдання – очистка політичних рядів. Викинути, вимести з них ту погань, котра за роки незалежності пригрілась на грудях народу. Це буде не легко, бо вона встигла зростися з кріслами у «високих кабінетах» і так просто від годівниці її не відірвеш. Поволі, з насолодою вона роз’їдала зі середини і так доволі хиткий фундамент економічної та політичної стабільності України, вправно розпалювала ворожнечу між Сходом і Заходом, дражнячи гарячі голови мовними, релігійними питаннями, переписуваннями історії. І що найдивніше: кремлівська агентура, вишколена КДБ, путінські лакеї навіть не намагалися сховатися. Навпаки. Довгі роки вони відкрито обпльовували та принижували нас, українців, на нашій же землі. А Янукович їх за це ще й по голівках гладив, нагороджував та всіляко підтримував. Ото Путін доброго слугу собі видресирував… А скільки ще таких слуг-перевертнів й нині зловтішаються у своїх кабінетах?
Тільки завдяки Майдану народ прозрів та сподвигся на ревізію усіх рівнів влади. Час правди настав… А події в Криму показали, що люстрації потребує не тільки влада, а й кожна галузь. Почну зі ЗМІ, чиї власники вірно служать Москві, а гроші заробляють на українцях. Ні, я не про проросійських медіа-магнатів, їхні прізвища знає кожен. Я про проросійських директорів, редакторів, рядових журналістів, котрі, мов Юда, продалися за 30 срібних… Я про керівництво «Укрпошти», котре «спускає» в регіони спеціальні та обов’язкові плани на передплату російськомовних видань. До прикладу, газети «Взгляд», котра належить сину Януковича. Знаю, якими методами керівництво Тернопільської дирекції УД ППЗ «Укрпошта» «робило передплату» цьому та ще кільком провладним виданням. Цікаво, як «батя» віддячив за «підтримку»? А ще цікавіше, чи бодай крихта з тієї «дяки» перепала звичайним листоношам, котрі благали-переконували галичанських селян передплатити російськомовну газету, котрі щодня вгинаються під важкезними сумками з товаром та нищать своє здоров’я? І збулися б тієї каторги, але ж яку роботу нині в селі знайдеш. Ото й миряться з усім, що вигадають «на горі». Йдуть від хати до хати з проханням: купіть порошок, мило чи яку ще заразу, передплатіть хоча б щось, а то плану не буде, виженуть. Коли ж назбирати не вдається, за свої кревні ту обов’язкову російськомовну макулатура передплачують, аби районне начальство перед обласним, а те – перед столичним відзвітувало. Їм – премія за «майже стовідсоткове виконання плану», російськомовним виданням – тираж, а поштарці – сльози, бо дітям нема за що взуття купити. От вона справедливість!
Аналізуєш усе це і розумієш, що столичні регіоналівські чиновники роблять все, щоб якомога швидше довести пошту до банкрутства та «прихватизувати». Переконаний, люстрація виведе їх на чисту воду. Очільники «Укрпошти» всіх рівнів, як і решта чиновників, триматимуть звіт перед громадою. І хто знає, що чекає на них: звільнення чи тюремний стро
Обговорення