Серед молоді в Україні інтерес до традиційного тютюнопаління дійсно падає. Зрештою, у цілому поширеність куріння серед дорослих старше 18 років останніми роками скоротилася на 20%. До того ж, у нашій країні жінки курять набагато рідше, ніж у багатьох західних країнах, – пише Терен.
Таку позитивну статистику сьогодні, 3 серпня, у Тернопільському прес-клубі повідомили Андрій Скіпальський – голова правління ГО “Життя”, член Ради Реанімаційного пакета реформ, експерт у сфері контролю над тютюном, а також міжнародний експерт у сфері контролю над тютюном Костянтин Красовський. Втім, принагідно експерти наголосили на нових загрозах, які тепер ініціюють тютюнові компанії.
– Насправді, дива не сталося. Ми маємо позитивну статистику тільки тому, що в Україні провели відповідні заходи, що посприяли зменшенню поширення куріння, – каже Андрій Скіпальський. – Доволі істотним кроком у цьому напрямку стала, зокрема, заборона куріння у ресторанах, в усіх закладах розваг.
Але на цьому тлі виробники сигарет активно шукають шляхи для залучення нових споживачів своєї продукції. Наприклад, особливі маркетингові кроки спрямовані на те, аби змусити палити жінок.
Красномовно описують ситуацію дані спеціального опитування, проведеного в Україні. Причому, за цими даними, у Тернопільській області, як у всій Західній Україні, кількість курців суттєво менша, ніж у решті регіонів.
Попри те, що реклама тютюнових виробів в Україні заборонена, виробники і дистриб’ютори такої продукції власне для просування свого продукту використовують кіоски із продажу.
– Ми порахували, що кіосків із сигаретами набагато більше, ніж крамниць із хлібом, хоча споживачем тютюну є лише кожен п’ятий українець, – додає Костянтин Красовський. – Це ж цілком зрозуміло, що ті кіоски потрібні лише як реклама, бо покупців на такий товар значно менше, ніж тих, хто готовий придбати хліб.
Поліпшенню ситуації, за його словами, посприяли кілька факторів. Перший – це, звісно ж, зростання акцизу у 20 разів, а відтак – і ціни на сигарети. Другий – звільнення громадських місць від диму і створення спеціальних зон для куріння. Третій – заборона реклами. Четвертий – інформування про шкідливість куріння. Однак є ще і п’ятий фактор.
– Насправді, курці – не дурні і не самогубці, – наголошує експерт. – Принаймні більшість із них дійсно хочуть кинути палити, бо розуміють усі небезпеки цього заняття. Добре, що тепер з’являється усе більше різних безкоштовних ресурсів, які допомагають охочим кинути курити.
До речі, директорка Ukrainian Media E-school Оксана Панасівська принагідно наголосила на ролі журналістів в інформаційній кампанії, спрямованій на боротьбу із палінням.
– Журналістські стереотипи, штампи, на жаль, працюють і в цій сфері, – наголошує вона. – І це накладається на «втому суспільства» до цієї теми. Тому працівникам ЗМІ варто вчитися повідомляти позитивне. І ми якраз проводимо такі тренінги.
До речі, в Україні доволі ефективно працює національний сервіс з відмови від куріння. Він функціонує на території всієї держави і є безкоштовним. Користувачі можуть отримати поради фахівців на сайті і за номером телефону – 0 800-50-55-60.
