Порятунок на осліп. У холодному приміщені за півстолітнім обладнанням тернопільські інваліди зору доводять, що добрі працівники. Вже майже рік незрячі роблять картонні коробки задарма. Дохід підприємства не покриває й половини витрат на утримання приміщення, не те що зарплатню працівникам. Більшість приватних підприємств не хочуть наймати робітників з вадами зору. Місцева влада вплинути на ситуацію не може – розповідає Медіатор.
– Працювати хотілося, щоб трошки сім’ю підтримувати. Але зараз склалася така ситуація, що в нас немає для сліпих виходу як сидіти вдома, – каже працівник Олександр Білокриницький.
Підприємство сліпих, як підрозділ київської громадської організації, створене ще в 70-тих роках. Завдання такої структури – підтримати залишки зору в людей. Тут донедавна працювало три сотні працівників. Змотували дротяні вузли для «Ватри» та виготовляли коробки для лікарських засобів. Зрячий майстер Ігор Руб’як відзначає, до промислових завдань працівники пристосовуються скоро.
Конкурентоспроможний виробничий ринок з часом витіснив працівників тернопільського підприємства сліпих. Тепер їхню роботу швидко виконую станки в цехах.
– Сьогодні багато підприємств, які паралельно випускають сировину і тут же випускають коробку. І конкурувати з ними, звичайно, ми вже не змогли. Їхні ящики стають дешевшими. У нас заборгованість по заробітній платі в межах триста тисяч. Ми опинилися у сильній кризі, – розповідає директор підприємства Любомир Хруник.
Другий рік три цехи величезного заводу через борги не опалюють, а з 150 робочих залишилось лиш півсотні. Директор підприємства оббиває пороги усіх ймовірних замовників, та поки про співпрацю не домовився ні з ким. Допомогти збитковому підприємству не можуть і у владних кабінетах.
– Управлінським методом вирішити цю проблему, оскільки це підприємство не відноситься до сфери впливу органів державної влади, не можемо. Це підприємство може працювати лише у приватному секторі на конкурентних засадах, – заступник директора департаменту економічного розвитку і торгівлі Тернопільської облдержадміністрації Олег Казмірчук.
Розуміючи соціальну відповідальність, чиновники вже ж проаналізували потужності заводу. Обіцяють розповідати про нього усім ймовірним інвесторам. Експерти ж кажуть, надія вберегти незрячих від безробіття, є.
Людомир Хруник нагадує посадовцям, що в усьому світі держава допомагає таким категоріям населення. Інакше, каже, люди зачиняться у своїх квартирах на одинці з проблемами. Наголошує, що готові здавати левову частку приміщень в оренду, аби лише мати шанс жити активним життям.
– Ніхто не може собі уявити, як важко сліпій людині цілий день просидіти вдома, нічого не робити. Нас небагато, але залишилися ті, що мають надію, підтримують один одного і якби був розвиток якийсь, – люди знову б поверталися, – каже Олександр Білокриницький.
