Пристрасті довкола торфових родовищ розгоряються на Шумщині. А приводом для цього є захмарні обіцянки щодо мільйонних інвестицій у добування торфу від фірми зі статутним капіталом у 4000 гривень, зареєстрованої на звичайній квартирі у Тернополі, пише “20 хвилин”.
На боці “інвестора” виступає і директор Шумського торфобрикетного заводу” Василь Кисорець, який уже відзначився у скандалі в Кременці. Вимога до виконавчої влади, за його словами, – дати в оренду землю для виробничої діяльності. Але й тут – казус, бо завод уже має 90 гектарів у постійному землекористуванні і ще 34 гектари – в оренді від Андрушівської сільради. Отож, влада, за її словами, побоюється, що інвестор просто хоче зайняти багаті родовища й апелює до того, що хай би він спершу показав ефективну роботу на ділянці, що має. А вже потім говорив про додачі.
– Хочемо робити брикети із торфу і продавати, – анонсує директор ТОВ “Тернопільукрторф” Олександр Кравчук.
Та місцева влада до такого інвестора ставиться з недовірою. Багато запитань до його справжніх намірів виникло і в нас під час журналістського розслідування.
Що таке “Тернопільукрторф”
Слова Олександра Кравчука про перспективи розробки торфових родовищ на тлі подорожчання газу звучать гарно. Кардинально іншою виглядає ситуація, коли поглянути на те, чим направді є ТОВ “Тернопільукрторф”. Інформацію про цю фірму ми знайшли в офіційному Єдиному державному реєстрі фізичних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Отож, по-перше, товариство з обмеженою відповідальністю “Тернопільукрторф” зареєстроване у Тернополі, але окремого офісу не має. Його юридична адреса – вул. Коновальця 16/20. Тобто зареєстроване воно на квартирі. По-друге, статутний капітал “Тернопільукрторфу” становить аж 4000 грн, причому сформований він у складчину. Так, 1000 грн вніс до статутного капіталу Голида Василь Богданович, 1000 грн – Кравчук Олександр Богданович і 2000 грн – Лілякевич Віталій Палладійович. Усі вони – кінцеві бенефіціарії-контролери. Це,чинним законодавством – ті, хто має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи.
З реєстру стає зрозумілим, що юридична адреса “Тернопільукрторфу” є адресою його директора Олександра Богдановича Кравчука. Адреса Василя Богдановича Голиди – село Старий Тараж Кременецького району, а Віталія Палладійовича Лілякевича – вул. Бригадна, 6 у Тернополі. Привертає увагу й те, що товариство зареєстроване тільки 27 квітня 2015 року.
За словами директора “Шумського торфобрикетного заводу” Василя Кисорця, інвестор уже закупив три лінії виробництва і налагоджує процес.
Ці ж слова підтверджує Олександр Кравчук, але каже, що лінії – дві.
– За третю ми дали завдаток, але невідомо, чи будемо її брати, – говорить він.
Статутний капітал
Ми запитали Олександра Кравчука про те, скільки коштує лінія і чийого вона виробництва. Поцікавилися і тим, чому у його товариства статутний капітал – 4000 грн, адже це може насторожити декого з потенційних партнерів щодо серйозності намірів “Тернопільукрторфу”.
– Я купив ці лінії за свої кошти і ми не можемо розкрити вартості – це комерційна таємниця, – відповів він. – А статутний капітал – коли ми почнемо працювати, можливо, збільшимо його до трьох мільйонів.
Хоча пан Олександр Кравчук і не говорить про про свої фінансові можливості, але простий пошук дає деяку інформацію. Приміром, номер його мобільного телефону вказаний в оголошеннях газет, де йдеться про продаж піску, гравію, декоративного та будівельного каменю. Єдиний держреєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців не містить інформації про існування діючих фізосіб-підприємців з ім’ям, прізвищем та по-батькові, які має директор “Тернопільукрторфу”. Зате цей же Олександр Богданович Кравчук із Василем Голидою та вже Святославом Віталієвичем Лілякевичем є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю “КОБ Будкамінь”, зареєстрованого у селі Доброводи Збаразького району на вул. Шкільній, 11. Керівником “КОБ Будкамінь” є Василь Голида, але у графі “Інформація про здійснення зв’язку з юридичною особою” вказано телефон саме Олександра Кравчука.
Товариство “КОБ Будкамінь” зареєстроване 21 січня 2015 року і, як можна припустити з оголошень у газетах, воно уже діє. Якщо взяти до уваги слова Олександра Кравчука, що коли “Тернопільукрторф” запрацює, його статутний капітал, не виключено, збільшать з 4000 грн до трьох мільйонів, то статутний капітал “КОБ Будкамінь” мав би бути значним. Але ж ні! Згідно з єдиним реєстром, він сягає 1000 грн і його формування закінчилося датою реєстрації – 21 січня 2015 року. Більше того, цей статутний капітал також створений у складчину: 425 грн від Василя Голиди, 425 грн від Олександра Кравчука і 150 грн від Святослава Лілякевича.
“Це – бажання зайняти землю”
З пересторогою декларації директор торфозаводу Василя Кисорця та директора “Тернопільукрторфу” Олександра Кравчука сприймають у владі.
– Річ у тому, що на Шумщині біля села Кути розташовані родовища площею майже 200 гектарів, з яких торфозавод має у постійному користуванні 90. Підприємство не розробляє й цю частину, але звертається, щоб йому дали ще, – говорить голова обладміністрації Степан Барна. – Виходячи з того, що є постанова Кабміну щодо приватизації торфозаводів, все це виглядає як бажання просто зайняти родовища.
Позиція обладміністрації така, що поклади потрібно передати не у приватні руки, а в комунальну власність Шумської райради, продовжує пан Барна.
– Образно можна сказати так: хлопці, ви покажіть ефективне управління на тих 90 гектарів, які маєте, а тоді вже можна говорити, – деталізує голова обладміністрації.
Голова Шумської райадміністрації Юрій Головатюк додає, що крім вказаних 90 га у користуванні, торфозавод має ще 34 га в оренді.
Олександр Кравчук запевняє, що земля його підприємству потрібна для виробничої діяльності.
– Ми підготували договір з обладміністрацією про оренду ще 64 гектарів землі. Залишилося, щоб його підписали, – каже він.
Директор “Тернопільукрторфу” пояснює, що на для кожної лінії потрібно буде по вісім працівників.
– Я купую сировину на заводі і продаю, – говорить Олександр Кравчук. – Перших 50-100 тонн ми вже зробили.
Але чоловік змінив свої слова, коли ми запитали, скільки працівників там є зараз.
– Ще нічого не зробили, бо тільки тестуємо лінії. Ми зробили продукцію тільки для проби, – пояснює він.
Тож пан Кравчук не сказав, хто зробив ті 50-100 тонн продукції.
Що показала пожежа
Не бачить діяльності торфобрикетного заводу і районна влада – хоча, за словами пана Кравчука, саме в нього купує сировину.
– Хоча б договори показали, рух коштів на рахунках, – апелює Юрій Головатюк. – А тут – нічого не видно. Завод має боргів на 1,5 мільйона гривень. Більше того, коли 5-6 липня на торфобрикетному заводі було загоряння торфу, директор Василь Кисорець зайняв відсторонену позицію.
Про ці події писала районна газета “Новини Шумщини”за 10 липня. Видання повідомляло, що з районного бюджету виділили 700 літрів пального, надали допомогу фермери. Коли рятувальники звернулися до Олександра Кравчука, той відмовив, читаємо у відповідній статті. Протилежну інформацію опублікувала 15 липня одна з місцевих газет: “приватне підприємство виділило кошти не тільки для заправки транспорту рятувальників, а й для приватного автомобіля, яким довозили воду”.
– Це все брехня! Нічого вони не дали, а 700 літрів пального пішло з нашого резервного фонду бюджету, – каже голова райадміністрації. – Директор сказав: ваші проблеми – робіть… Загалом претензії про те, що вони не можуть працювати, є надуманими.
Репутація – з минулого
До речі, директор торфобрикетного заводу Василь Кисорець у щойно згаданій статті про те, як “Тернопільукрторф” допоміг гасити пожежу родовища, покладає сподівання на нову владу, а її попередника регіонала Валентина Хоптяна називає “горе-чиновником”, який не був зацікавлений в інвестиціях. Але й сам пан Кисорець відзначився: голови обладміністрації та райадміністрації нагадують, що саме він створив проблеми для водоканалу у Кременці і був звільнений.
– У 2013 році була справа проти директора Василя Кисорця і головного бухгалтера щодо розкрадання коштів. Справу розслідували, порушення встановили і підтвердили,а справу віддали до суду, – повідомляють у секторів зв’язків з громадськістю обласної міліції. – Але ще досі юди звертаються до правоохоронців зі скаргами, тож у справі можуть з’явитися нові епізоди.
Зіпсована репутація не завадила Василю Кисорцю очолити інше, вже державне, підприємство – тепер він піднімає “Шумський торфобрикетний завод”.
Зрештою, Олександр Кравчук, якого так хвалить директор заводу, є також колишнім депутатом Кременецької райради від Партії регіонів.
– Так, він був депутатом від Партії регіонів і склав повноваження уже після Революції, торік, – каже голова Кременецької райради Андрій Смаглюк. – На сесії ходив дуже погано.
Отож, ми слідкуємо за розвитком ситуації довкола торфовищ й обов’язково напишемо про їх долю, як і про те, чи нова влада проведе відкритий пошук інвестора для їх розробки – з прозорими умовами.
