Військовослужбовець із позивним “Борода” став у стрій 33 Окремої механізованої бригади як заряджаючий екіпажу танка “Leopard”. Після фахового навчання за кордоном пройшов важливий етап злагодження. І воювати на новій німецькій техніці йому пощастило з побратимами, які були у центрі визвольних боїв у гарячих точках російсько-української війни. Як наші героїчні танкісти навчилися бити окупантів і в хвіст, і в гриву?
Одним броньованим і нищівним кулаком вийшли торік проти противника на Запорізькому напрямку. Нищили ординців, окрема, у районі Малої Токмачки.
Працювали ми ефективно, злагоджено. Єдиний мінус – окупант нас там очікував, підготувався… Хотілося виконати бойове завдання краще, але ми однаково зробили свій внесок. Я думаю, що попрацювали, як треба”, – говорить танкіст.
Цей рубіж танкісти бригади пройшли в умовах, які сприяли тіснішим зв’язкам – народилася злагоджена та професійна родина воїнів.
Згодом танкісти підрозділу вийшли на Донецький відтинок фронту. Тут у посадках чекають на “жирну” здобич, пріоритетно – з числа російської техніки. З пожвавленням штурмів вона досить часто з’являється у прицілах танкістів.
“Борода”, який мобілізований в одній із західноукраїнських областей, пригадує один із епізодів: “Був БТР, який рушив у наш бік по лісопосадці. Він просто підкрадався жо наших позицій, ламаючи кущі. Ніби, як дикий кабан… Але у підсумку ми його вистежили, і перше влучання було просто бездоганним. Одразу зі сталевої потвори пішов чорний дим. Ми його одразу підпалили … Це було на відстані десь 1500–1700 метрів”.
Очевидна маневреність, точність стрільби з гармати і надзвичайна швидкість танка “Leopard” дозволяють нашим екіпажам працювати точно та приймати оперативні рішення прямо на полі бою. І це дає результат!
Наприклад, в одному з боїв проти російського Т-72 стався клин боєприпасу, через що ворожа ціль змогла проїхати далі. Але швидка робота екіпажу і потужний двигун “Leopard” врятували ситуацію: російський танк поцілили просто в зад.
“Не встигли в лоб, то встигнемо у сраку! Ми його завжди зловимо як не попереду, то позаду”, – жартує заряджаючий.
На позиції наші хлопці найперше міркують про бойове завдання – вже потім про родину. Танк, до речі, теж до неї належить. І навіть отримав свій позивний! “Кіт”, “Котик”, “Котяра” (коли вередує і трапляються якісь поломки), а так, найчастіше, “Киця” вивозить екіпаж із найскладніших місій. Авжеж, залишаючи на бойовому рахунку екіпажу чергові втрати для окупантів.
“Часто буваємо на вогневих позиціях, коли прилітають міни, снаряди від “Градів”… Прилітає усе, що завгодно. FPV-дрони літають над головами, як оси, але ми в цей час одне одному розповідаємо якісь там анекдоти, якісь “приколи”. Стає спокійніше. Так ми намагаємось підтримувати одне одного”, – додає танкіст.
А головне, що координація дій між командним пунктом та екіпажом танка безпосередньо у бою дозволяють безпечно та ефективно відпрацьовувати усі мішені рашистів!
Тому, де б “Киця»-“Leopard” не зустрів загарбника, для окупантів це автоматично дорівнює черговій поразці і смерті ворога на українській землі!
Для охочих детальніше дізнатися про умови військової служби у цьому військовому з’єднанні та поповнити лави сталевих воїнів у 33 ОМБр подають контактний номер телефону інформаційно-аналітичної служби: 099-162-73-86. Рекомендовано заповнити електронну форму анкети за посиланням https://docs.google.com/forms/d/1YEn2iyJaSoBhBtttdzVmqIHGn-igSXqBPG2-x5NvPjU/edit
Відділ зв’язків з громадськістю Оперативного командування “Захід”.
Фото Відділення комунікацій 33 Окремої механізованої бригади.
