Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно із статтею 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Нагадаємо, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (далі – Порядок) підставою для розміщення тимчасової споруди є Паспорт прив’язки тимчасової споруди (далі – ТС).
Пунктом 2.6 Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої разом з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку. Додаток 1 Порядку містить форму схеми розміщення ТС із вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування. Тобто, перш ніж оформляти паспорт прив’язки, суб’єкт господарювання має отримати документи на землекористування, і лише після їх отримання він може звертатися за оформленням паспорта прив’язки.
Документи, що подаються для отримання паспорта прив’язки, мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб’єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 2.27 Порядку внесення таких даних без наявних документів на право землекористування тягне за собою анулювання паспорта прив’язки.
Враховуючи вищезазначене, якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), по яких розраховується плата за землю.
Відділ комунікацій
Головного управління ДФС у Тернопільській області
Обговорення