У ніч ракетного удару на вулиці 15 Квітня тернополянин Володимир Колодій став одним із перших, хто кинувся до палаючої будівлі. Саме у цьому епіцентрі трагедії, де горіли перші три поверхи, чоловік намагався врятувати рідних і сусідів. Його дії дозволили евакуювати людей із задимлених помешкань. Натомість тіла тестя та своячки, яких він шукає з першої хвилини трагедії, досі не знайшли.
Про цю ніч Володимир розповів журналістці «20 хвилин». Каже, що все почалося з дзвінка тещі.
— «Рятуйте, ми горимо», — ці слова, як каже чоловік, назавжди врізалися в пам’ять.
Коли він прибіг, будинок охоплював вогонь, а у дворі вибухали машини.
— «Дуже багато тіл було, людей загиблих лежало просто під будинком. І в епіцентрі був перший, другий, третій поверхи. Там, де якраз наші рідні живуть… жили…», — згадує Володимир.
Чоловік постійно був на зв’язку з тещею. Вона повідомляла, що її донька та онучка «відключилися» і благала допомогти.
У дворі Володимир побачив драбину.
— «Я побачив драбину, інші люди помогли мені її поставити», — каже він.
До рідних встановити її не вдалося, тож поставили до балкона сусідів.
— «Треба було рятувати людей, хоч когось. Я облився водою від пожежників і почав координувати, щоб люди виходили на балкон», — розповідає він.
Чоловік кричав людям:
— «Виходьте, мусите облитися водою, світити ліхтариком і виходити на балкон».
Рятувальники встановили ще одну драбину. Піднімаючись угору, Володимир відчував, як руки буквально прилипають до металу. Він просив лити воду на другий і третій поверхи.
— «Сусіди почали спускатися по драбині. Сусіди мої — літні чоловік і жінка. У з паралельної квартири моїх рідних теж», — каже він.
Тещу знімали рятувальники, а внизу чоловіки підхопили її.
— «Я заніс маму до швидкої на руках, у пазуху запхав телефон. Це було страшно…»
Приблизно за пів години прибуло інше рятувальне авто з люлькою.
— «Я їм кричав: “Дайте люльку на третій поверх! Там є дитина, там ще є люди!”»
Настю, 14-річну племінницю, спустили першою.
— «Я їй зробив штучне дихання, і мала кліпнула очима та почала дихати», — каже Володимир.
У будинку залишались тесть Ігор і сестра дружини Оксана.
— «Я просто вилізти вже не міг, бо було настільки гаряче», — згадує він.
Пожежні оглянули всередині, але відповіли, що людей немає.
Пізніше з’ясовувалося, що винесені тіла з третього поверху не належали рідним Володимира.
— «На даний момент тіл немає. Дружина здала ДНК… і немає. Тіл немає, немає з чим порівняти», — говорить чоловік.
Володимир разом із дружиною об’їхав лікарні Тернополя у пошуках Насті.
Її знайшли в реанімації лікарні швидкої допомоги — через зріст дівчинку спершу прийняли за дорослу. Наступного дня її перевезли до Львова.
— «У неї опіки… друга стадія опіків трахеї… поверхневі опіки першої, другої і третьої стадії», — розповідає Володимир.
Теща Тетяна також залишається у реанімації.
— «Вона питала у дітей за тата. Я сказав, що всі живі, все добре. Я не можу їй цього сказати…», — каже він.
Родина та школа Насті відкрили збори на лікування.
Єдине, про що просить Володимир:
— «Якщо маєте можливість, допоможіть дістати рештки тіл. Або хоча би повпливайте на тих, хто може це зробити».
Раніше ми писали про те, що Тернопіль розшукує чоловіка, який виніс людей із палаючого будинку.
