Цей пост викликаний нещодавньою дискусією в мережі, учасником якої я випадково став. Переважно молоді матері ділилися в ній власними міркуванням про те, як розповідати дітям про секс.
Тоді я зауважив, що напрочуд мало співрозмовників мають на це здорові погляди. Замість того, щоб максимально комфортно і коректно поступити з дитиною, вони роблять щось зовсім протилежне, бо на місце науки цнотливості та проповіді святості й дошлюбної чистоти, вони навпаки – першими намагаються розбестити її непотрібними деталями стосунків дорослих людей. Особисто я маю переконання, що батьки та діти детально обговорювати такі речі взагалі не повинні. Це повинні робити спеціалісти – педагоги чи психологи, які мають не лише знання, але й можуть правильно «зчитувати» реакцію самої дитини та її внутрішню готовність це чути без шкоди для себе.
Звичайно, я зовсім не проти того, щоб певні речі діти вперше почули саме від рідних батьків. Однак, треба чесно визнати, що не всі батьки здатні це зробити правильно. Найчастіше, як зрозуміло зі згаданої дискусії, батьки вчать дітей зовсім не того, що їм потрібно. В теорії вони знають, що треба якось ввести дитину в таємницю статевого життя, однак, зробити правильно, без шкоди для дитини можуть далеко не всі. Дозвольте для кращого освітлення власної думки навести аналогію. Уявіть собі, що у вас є завдання ознайомити когось із технікою безпеки при пожежі. Однак, замість того, щоб розповідати про те, як гасити пожежу, чи взагалі, як її уникнути, ви розповідаєте про сірники, запальнички, порох та інші легкозаймисті матеріали. Це приблизно те саме, що роблять батьки зі своїми дітьми, вводячи дитину в сферу непізнаного – сферу інтимності.
Насправді, ваші діти повинні вчитися не лише тому, як вберегтися від вагітності, правильно одягаючи презерватив, а тому, що ж таке насправді цнотливість, що таке секс, і що секс і любов це не одне й те ж, а найчастіше – взагалі речі протилежні. Найперше говорячи про секс ваші діти повинні знати, що це той вид стосунків, які не приносять шкоди та є безпечними лише в шлюбі. Секс це небезпека. Ваші діти не повинні «гратися в секс» у 5 років. І вже напевне, вони не повинні, запалені та навчені вашими «уроками», практикувати його з 14-ти. Між іншим, статистика свідчить, уроки сексуальної освіти в США та автомати з безкоштовними презервативами в школах лише збільшили кількість дитячих абортів. Вчити дитину треба вміти, а якщо мама сама почала жити статевим життям у 15-17, а в 19 уже народила, повірте, з неї не дуже добрий вчитель моралі. Вона не встигла порозумнішати, хоча й не перестала називатися мамою. Нікого не хочу образити з тих, хто на цьому місці вже образився.
Ця тема надзвичайно тонка та чутлива для дитини, а тому, першим правилом кожного вчителя повинен бути девіз медиків: «не нашкодь». Все повинно відбуватися у свій час. Зняття табу з теми сексу, наносить величезну травму для людини. Втрата сорому приводить до збочень та прийняття гріха за норму. Зламайте дитині психіку науками про те, що хлопчик може любити хлопчика, а дівчинка – дівчинку, і ви вже на півдорозі до гомосексуалізму власної дитини. Наявність інтимного сорому в людині – запорука її духовного, психічного та фізичного здоров’я. Батьки повинні вчити своїх дітей не блуду, а цноти, виховуючи з раннього віку так, щоб не боятися відпускати їх на вечірки зі страху, що ті повернуться додому вже вагітними.
Протоієрей Євген Заплетнюк,
bogoslov.org
Обговорення