Архівні матеріали, що зберігаються у Галузевому державному архіві Служби безпеки України, містять інформацію, яка дозволяє іноземним дослідникам вивчати методи роботи російських спецслужб.
Про це в інтерв’ю інтернет-виданню «Главком» розповів директор Архіву СБУ Андрій Когут.
«Звичайно, іноземці часто звертаються. Бо їх цікавить, як працює типовий ФСБшник. А документи КДБ розповідають про методологію нинішнього ФСБшника, про те, як він працює. Путін же сам КДБіст. І вони в Росії досі продовжують працювати у ФСБ за лекалами КДБ. Для наших партнерів сьогодні важливо розуміти методи їхньої роботи», – зазначив Андрій Когут.
Ця інформація цікава не лише дослідникам радянського минулого, а й спецслужбам країн-партнерів, з якими Україна тісно взаємодіє зараз.
Наприклад, науковець з Японії за матеріалами Архіву СБУ досліджує дезінформаційні кампанії, які проводив СРСР, пов’язуючи їх із нинішніми інформаційно-психологічними спецопераціями держави -агресора.
«Хоча нині росіяни використовують сучасний інструментарій, як от соцмережі, але патерни залишаються тими самими», – пояснює Андрій Когут.
На сьогоднішній день Архів СБУ є одним із найбільш відкритих. Тільки за минулий рік за зверненнями громадян було надано майже 5 терабайт копій інформації, зокрема і про їхніх репресованих родичів.
За словами керівника Архіву, найбільш дослідженими темами наразі є Голодомор, період «Розстріляного відродження», порівняно менше досліджень опубліковано про українських дисидентів. Хоча таких матеріалів в Архіві СБУ зберігається чимало, питання лише в їх вивченні та опрацюванні.
Також Андрій Когут розповів, що після здобуття Україною Незалежності архівна співпраця з росіянами тривала до 2004 року, а потім була припинена. За той період Архіву СБУ вдалося отримати копії деяких справ, зокрема щодо Леся Курбаса та його розстрілу в урочищі Сандармох.
У планах науковців – видання 11-го тому документів про депортацію громадян на Західній Україні у 1940-1941 роках внаслідок радянської окупації спільно з архівом Польського інституту національної пам’яті, а також книги з матеріалами про період УНР 1919-1920 років.
«Сьогодні відкритість Архіву СБУ говорить про те, що українська спецслужба – це сучасна і прозора структура. Вона не має нічого спільного з радянським КДБ. Навпаки – нинішня СБУ очистилася від старого спадку, залишивши його лише для вивчення та аналізу», – резюмував Андрій Когут.
