Торік реальний ВВП України зріс до 5,7 %. За прогнозами на 2024 рік зростання становитиме 3,6 %, мовиться в січневому Інфляційному звіті Нацбанку. У ньому регулятор проаналізував економічний розвиток України протягом минулого року та окреслив очікування на 2024-2026 роки.
Цьогоріч темпи зростання економіки будуть меншими, ніж торік. На це впливатиме очікуване зменшення врожаїв та посилення тиску на ринок праці. Останній, до прикладу, пов’язаний зі зростанням мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з 1 січня 2024 року.
Наступні два роки ВВП країни зросте до 5,8 % і 4,5 %. У Національному банку сподіваються на поліпшення споживчих та інвестиціних настроїв українців та бізнесу. Також очікують поліпшення зайнятості та зростання доходів населення як у номінальному, так і в реальному вимірах. Щоправда, наведені цифри – всього лише базовий сценарій макроекономічного прогнозу. За основу взято дані доступні на січень 2024 року.
Водночас сам регулятор коментуючи звіт, наголошує, що базовий сценарій передбачає відчутне зниження безпекових ризиків з 2025 року, повноцінне розблокування портів, поступове повернення в Україну вимушених мігрантів.
Протягом 2024 року зростання споживчих цін досягне 8,6 %. Однак уже 2025-го знизиться до 5,8%, а 2026-го – до 5%. При цьому минулоріч інфляційні показники були рекордно низькими – 5 %. Цьому сприяли високі врожаї, зниження вартості енергоносіїв у світі, заборона на зростання тарифів на певні житлово-комунальні послуги для українців.
Задля забезпечення помірних темпів інфляції монетарна політика Нацбанку буде направлена на курсову стійкість. Одним із ключових завдань протягом 2024 року регулятор називає захист привабливості гривневих інструментів, які на меті мають збереження заощаджень українців від інфляційного знецінення. Мова йде про депозити та облігації внутрішніх державних позик (ОВДП).
При цьому Нацбанк поки залишив облікову ставку на рівна 15 %. Облікова ставка – це вартість грошей у країні. Її розмір впливає на умови кредитування. Чим нижча ставка, тим нижчі відсотки за кредитами. Найнижчою в історії незалежної України облікова ставка була у червні 2020-го. Становила 6 %. Щоправда тоді вона фактично не вплинула на зростання кредитування населення.
В Інфляційному звіті Національний банк наголошує на важливості міжнародної фінансової підтримки України. Вона – важливе джерело фінансування бюджетного дефіциту та загалом припливу капіталу в країну.
Цьогоріч Україна планує отримати від донорів $37 мільярдів. У першому кварталі – близько $8 мільярдів, другому – $13 мільярдів, третьому – трохи менше $10 мільярдів та близько $7 мільярдів у четвертому кварталі. Ці кошти дозволять до кінця 2024 року наростити валютні резерви України до $40,4 мільярдів. Це майже дорівнює об’єму золотовалютних резервів наприкінці минулого року. До речі, це найбільші золотовалютні резерви, які Україна мала за час своєї незалежності. Причина – війна. Донорські кошти від західних партнерів покривають близько половини бюджетних витрат України.
Щоправда надалі регулятор прогнозує поступове скорочення розміру міжнародного фінансування. Наступного року очікується фінансова допомога у розмірі $25,1 мільярдів, 2026-го – $12,6 мільярдів. Натомість Україна поступово відновлюватиме здатність до самостійного фінансування держбюджету, упевнені в НБУ.
Позитивний вплив на розвиток української економіки має перспектива євроінтеграції. Вона здатна стимулювати зовнішню торгівлю, сприяти залученню інвестицій. З огляду на такі перспективи у Інфляційному звіті Нацбанк запропонував два сценарії розвитку України – помірний та сприятливий. Основна їхня відмінність у повноті реформ та швидкості євроінтеграції. За помірного сценарію економіка країни може зрости на 4 % упродовж десятиліття. Сприятливого – на 7 %.
«Упродовж останніх місяців західні партнери активізували розгляд питань, пов’язаних із передачею Україні заморожених російських активів. Ці стягнення дозволять суттєво поліпшити ключові макроекономічні показники», – підсумував Нацбанк.
