У ніч на 9 жовтня біля Ічні на Чернігівщині вибухнув склад боєприпасів Збройних сил України. Це вже сьомий арсенал, який горить в Україні. І якщо раніше пожежі на сховищах пояснювали службовою недбалістю військових, то після російської окупації слідчі не виключають навмисних диверсій ворога. Адже через застарілі правила охорони й велику кількість радянських боєприпасів ці об’єкти є доволі легкою мішенню. Що насправді відбувається на армійських арсеналах і як вберегтися від майбутніх можливих втрат збройних запасів?
Історія пожеж
У 2003 році в Бахмуті Донецької області вибухнуло 3 тисячі тонн снарядів, пошкодивши понад 60 багатоповерхівок та більше ніж сотню приватних будинків. Під снаряди потрапили і школи та лікарні. Уже через рік сталася пожежа на артилерійських складах військової частини у Новобогданівці Запорізької області. Тоді вибухнуло майже 90 тисяч тонн боєприпасів. Близько півтори тисячі людей були евакуйовані. У наступні три роки вибухи у Новобогданівці повторились. На щастя, лише один раз склад загорівся настільки, що знадобилась евакуація жителів.
Наступна серйозна пожежа сталася 2008 року на військовому арсеналі у Лозовій Харківської області. Вибухи не припинялись майже два тижні. Кілька років знадобилось на те, щоб розмінувати сховище.
У 2015 році спалахнув склад боєприпасів у Сватовому Луганської області. Вибухи пошкодили понад півтисячі приватних будинків та майже 60 багатоповерхівок. У 2017 році у Балаклії на Харківщині знову пролунали вибухи снарядів. Через кілька місяців – ситуація повторилася, але вже в Калинівці на Вінниччині. Заради безпеки було змінено рух 47 потягів та закрито повітряний простір у радіусі 50 км, десятки тисяч людей евакуювали.
9 жовтня цього року після кількох одночасних вибухів почалася пожежа на арсеналі біля міста Ічня Чернігівської області. У 30 км зоні уряження рух залізничними, автомобільними та повітряними шляхами закрили. Майже 10 тисяч людей покинули свої домівки на час ліквідації пожежі. Хто винен, що трагедія знову повторилась?
Чому палають арсенали?
За словами фахівців, в Україні існує близько шести великих арсеналів. Усі вони були побудовані ще за радянських часів, і більшість боєприпасів зберігаються там просто неба. Тож детонацію, з одного боку, може спричинити будь-яке порушення правил протипожежної охорони, як це було у Бахмуті, Новобогданівці та Лозовій. З іншого – відкриті арсенали стають зручною мішенню для диверсантів. Розслідуванням причин пожеж на військових арсеналах займаються і Служба безпеки України, і Генпрокуратура, і військова прокуратура, і Генеральний Штаб ЗСУ. У кожному
випадку проводиться близько 10 експертиз.
«Слідство вважає основною версією вибуху в Харківській області диверсію шляхом безпілотного літального апарату, який скинув термоборичні заряди. Маса експертиз з цього приводу підтверджує цю точку зору. Щодо вибухів у Калинівці – основною версією є диверсійна група, а також неналежне ставлення до службових обов'язків тих, хто мав зупинити такі посягання на підрив. Така ж ситуація зі складами в Чернігівській області.
Основною версією є диверсійний загін, а також ймовірне недбале ставлення керівництва військової бази до виконання своїх службових обов'язків», – повідомив версії слідства Генпрокурор Юрій Луценко.
Військовий прокурор Анатолій Матіос припускає, що підриви на арсеналі біля Ічні
були здійснені за допомогою мобільного телефона. За словами міністра оборони Степана Полторака, після попереднього досвіду склад в Ічні посилено охороняли. У 2018 році на зміцнення його безпеки було виділено 13 млн грн. Там був батальйон охорони, кінологічна служба, а також радіоелектронні засо би проти безпілотників. За останній місяць на арсеналі провели два навчання з безпеки. Втім, «коли є відкриті боєприпаси на ґрунті, його зберегти від диверсійної групи чи навіть недбалості неможливо», – зауважує міністр.
Як вберегтися від повторення?
У Міноборони вважають, що забезпечити надійну охорону боєприпасів можна буде лише тоді, коли будуть побудовані нові сховища. За підрахунками відомства, у разі достатнього фінансування на це піде 10-15 років. Побудова складів закритого типу вже почалася. На Хмельниччині зараз зводиться вісім сховищ закритого типу, які дозволять розміщувати та надійно зберігати значну кількість боєприпасів ЗСУ.
Водночас Президент України Петро Порошенко поставив Міноборони та ЗСУ завдання якнайшвидше запровадити системи електронного захисту та мінімізації людського фактору на всіх військових арсеналах України, відповідно до стандартів НАТО. Це стосується і тих об’єктів, де поки немає можливості перетворити відкриті склади на закриті. За словами глави держави, захист арсеналів має передбачати перевіркуохоронців, контроль усіх систем, відеоспостереження зі зберіганням даних у захищеному командному пункті і неможливість потрапити на територію без авторизації.
«Ми повинні мати ефективну систему захисту від людського фактору», – наголосив Президент і додав, що загалом буде збудовано 136 сховищ протягом 34 місяців. У цьогорічному бюджеті виділено майже 310 млн грн на фінансування заходів із забезпечення «живучості та вибухопожежобезпеки» арсеналів Збройних сил. Глава держави запевняє, що фінансування на побудову захищених військових складів у майбутньому також буде. Тим часом експерти додають, що, крім підземних сховищ, на створення яких потрібні час і гроші, мінімізувати ризик повторних вибухів дозволить утилізація старих радянських снарядів.
