Містечко Коропець в Монастириському районі Тернопільщини відомо своїм шикарним палацом Бадені, який на жаль руйнується на очах. Так, нещодавно у головного палацового шедевру Тернопілля обвалився дах. Палац, що розташований на території дитячого інтернату, декілька років не використовується і, відповідно, руйнується. Не хочеться навіть думати про це, що буде з пам’яткою, якщо влада терміново не візьметься за її збереження.
Перша писемна згадка про Коропець походить з 1421 pоку, коли польський король Владислав II Ягайло заклав у ньому парафіяльний костел. Поселення належало королю і вже у 1427 року місто мало Маґдебурзьке право, яке було підтверджено у 1474 році. З 1453 Коропець — власність Міхала Бучацького. а середині XV ст. — повітовий центр Галицької землі Руського воєводства. Від 1461 p.— власність Кердеїв, пізніше знаходився в управлінні Яна Коли, з 1589 — Я. Сенінського. У 1600 році перша дружина тоді жмудського старости Яна Кароля Ходкевича Зоф’я Мелецька згадана як власниця Коропця.
У 1607 році Коропець сильно зруйнували кримські татари, з часом місто втратило свої права, стало селом. На початку XVII ст. місто належало брацлавському воєводі Стефану Потоцькому. 1664 року в Коропці проживали 119 господарів, 7 ремісників, багато будинків були порожніми. 1672 року Коропець спалили турецько-татарські орди. В наступні десятиліття власниками продовжували бути Потоцькі — нащадки С. Потоцького, зокрема, його внук белзький воєвода Стефан Александр.
1766 року король Станіслав Авґуст надав Феліціянові Яблоновському королівщину Коропець та села Космирин, Новосілку Коропецьку, Стінку. Під кінець XVIII ст. Коропець був власністю Мисловських гербу Равіч. Альфред Равіч 1893 року продав маєток Станіславу Бадені, який незадовго перед смертю заповів його сину Станіславу Генрику. Потім дідичем був його молодший брат Стефан, який був останнім дідичем поселення.
Палац колишнього власника цих земель, польського графа Станіслава Бадені (брата Казиміра Бадені) розташований серед будівель дитячого інтернату.
На початку XIX століття родина власників Мисловських спорудила в Коропці палац. Центральна частина була двоповерхова, а до центральної частини по обидві сторони було прибудовано одноповерхові бічні крила. В 1893 році Коропець переходить у власність маршалка Галицького сейму, графа Станіслава Марціна Бадені (пол. Stanislaw Marcin Badeni). Станіслав одразу почав перебудову замку у родинну резиденцію. Новий палац звели у стилі віденського рениссансу. Роботи були завершені в в 1906 році.
Палац збудований у класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами, серед яких між рушниць і мисливських ріжків почесне місце займає барельєф з зображенням перехрещених коси і ціпа.
Палац повстав двоповерховим, прикрашений трьома ризалітами та фігурним дахом. До нашого часу збереглася овальна бальна зала на першому поверсі палацу. Поруч з королівською залою знаходилися їдальня, бібліотека та каплиця. З іншого боку тягнулися житлові приміщення. Другий поверх складався з житлових приміщень. В Першу світову війну в 1914–1920 роках палац було сильно пошкоджено та пограбовано.
Останнім власником Коропця був наймолодший син Станіслава Бадені — Стефан Бадені (пол. Stefan Badeni) (1885–1961). Після захоплення Коропця комуністами в 1939 році, він був змушений мігрувати з родиною до Будапешту. В подальшому був ув’язнений нацистами у концтабір в Маутхаузені, де вижив. Останні роки доживав в Дубліні.
У палацовому парку збереглися величезні старі дерева, зокрема, екзотичні (платани).
В містечку є також костел святого Миколая, 1860 р. та дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1772 р.
Будівля польського періоду в центрі Коропця:
Дністер в Коропці:
ternopillya.livejournal.com
