Назавжди залишиться щирим, товариським і працьовитим
Шумська громада навколішки зустріла загиблого Героя – 52-річного військовослужбовця Петра Петрука. У травні 2024 року жителя с.Обич призвали на службу у ЗСУ.
«Наш земляк виконував обов’язки стрільця-санітара стрілецького батальйону. Солдат Петро Петрук загинув 8 серпня 2024 року в районі смт Новодонецьке Донецької області», – розповіли у пресслужбі громади.
Сотні людей прийшли, щоб віддати шану відважному захиснику. На площі Героїв Майдану у Шумську священники відправили заупокійну панахиду. Міський голова Вадим Боярський висловив співчуття рідним та близьким загиблого з приводу надзвичайно важкої втрати. Траурний кортеж з тілом Героя рушив до рідного села Обич, шлях до якого був встелений квітами.
Панахиду відслужили у рідному селі у церкві Святого Миколая. Похоронили Героя під залпи пострілів почесної варти на сільському кладовищі. Матері Героя вручили прапор, яким була накрита труна, та Пам’ятний лист від головнокомандувача ЗСУ.
«Шумська громада розділяє з рідними та близькими біль втрати. У пам’яті усіх, хто його знав, Петро Степанович назавжди залишиться щирим, товариським та надзвичайно працьовитим. Надто дорогою ціною для нашої держави дається мирне життя», – йдеться у повідомленні на сторінці громади у Фейсбуці.
Сиротами залишились четверо дітей
У Підгороднянській громаді попрощалися із військовослужбовцем Павлом Мар’яшом. Чоловік був навідником зенітно-кулеметного відділення. Старший солдат загинув через отримані поранення внаслідок ударів FPV-дронів 5 серпня 2024 року на донецькому напрямку.
Військовослужбовцю було 39 років. Сиротами залишилися четверо дітей. Останнє батьківське благословення сьогодні вони отримали від духовного наставника загиблого – пароха села Забойки отця Тараса. Військовий розпорядник передав синові Героя державний прапор, як символ України, якій вірно і до кінця служив Павло.
Поховали Павла на сільському кладовищі неподалік символічної могили борцям за волю України та поряд із загиблими побратимами-односельцями Андрієм Капчуром і Олександром Михайловським.
Тернопіль прощався з Героєм
У Тернопільській громаді попрощалися із воїном Василем Козаком. Рідні, побратими, духовенство, друзі, жителі Тернопільської громади провели в останню дорогу бійця. Військовому було 47 роки. Чоловік загинув 6 серпня 2024 року на Донеччині.
Прощались із загиблими в Домі печалі. Звідти похоронна процесія пішла до кладовища.
Поховали бійця на Микулинецькому цвинтарі.
Борщівщина вкотре у жалобі
Війна продовжує свої страшні чорні жнива і сіє у серцях людей горе, смуток, біль і тугу… Трагічна звістка знову сколихнула Борщівську громаду.
«3 серпня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Першотравневе, Куп’янського району, Харківської області, відданий військові присязі на вірність українському народу загинув військовослужбовець ЗСУ Василь Григоришин, 23.08.1984 р.н., житель села Озеряни», – повідомили на сторінці громади.
Мешканці громади зустріли траурний кортеж із тілом захисника Василя ГРИГОРИШИНА.
Священнослужителі, рідні, друзі побратими, небайдужими мешканцями громади віддали останню шану воїнові та провели поминальну панахиду за упокій душі Героя-Василя. Після спільної молитви процесія попрямувала до рідного села.
Похоронили військовслужбовця з усіма належними почестями, віддавши шану його жертовності та героїзму.
Герої не вмирають!
Обговорення