Пам’ятник Леніну в Тернополі було демонтовано 8 серпня 1990 року. Тернопіль був другим містом після Червонограда, де пам’ятник зняли першого серпня, хоча рішення було прийнято першим в Україні саме в Тернополі.
У день демонтажу пам’ятника до Тернополя прибув з Києва заступник міністра МВС УРСР генерал Бердов, який намагався погрозами не допустити зняття пам’ятника. Але це йому не вдалося. Голова міської ради В’ячеслав Негода просить зберігати спокій та інформує присутніх на площі, що відповідальність за дотримання громадського спокою і порядку міськвиконкомом покладено на начальника міськвідділу МВС Сергія Головка, а за ведення робіт по демонтажу – на заступника голови міськвиконкому Юліана Осадчука. Після цього Негода залишає площу і йде в приміщення міської ради».
Про те, як було технічно здійснено демонтаж пам’ятника Леніну, нам вдалося знайти спогади Юліана Осадчука. Цитуємо: «Дати кран на такі дії підприємства відмовилися. Тоді я пішов на хитрість: взяв автокран ніби-то під демонтаж теплотраси біля будинку, де живуть партійні працівники. А кранівнику наказав їхати в бік Площі Свободи.
Спочатку він категорично відмовився, зрозумівши, що йому потрібно зробити, та коли я на нього прикрикнув – поїхав, але дорогою прямо за кермом втратив свідомість. Зовсім випадково у натовпі серед мітингуючих виявився його напарник – Михайло Кульчицький. Він навіть з радістю погодився зняти пам’ятник…
Коли юрба, яка зібралася на площі, побачила кран і вантажівку, то захвилювалась і відступила, даючи дорогу. Фігуру Леніна підпиляли, обрізаючи кріплення, підняли догори і завантажили в кузов машини за 15 хвилин».
Після демонтажу на площі відбувся мітинг, на якому виступили народний депутат Верховної Ради Володимир Колінець і секретар обласної організації УРП Ярослав Демидась. ЦК КПУ розцінив демонтаж пам’ятників Леніну в Тернополі та Червонограді як наругу над «вождем» та розглядав це як політичну провокацію. ЦК КПУ звернувся до президії Верховної Ради УРСР з вимогою прийняти рішення про заборону подальших демонтажів пам’ятників Леніну. Але незважаючи на це, хвиля подібних акцій прокотилася Західною Україною…
Статтю підготовано за матеріалами видань «Тернопіль вечірній» та «Комсомольская правда в Украине». // 24 серпня, 2011, Тернопільська липа
