Церкву побудовано з тесаного каменю у стилі бароко, оздоблено різьбою та кам’яними скульптурами. Костел належав монахам-домініканцям.
Запалена гарматним снарядом, під час приходу більшовиків у 1939 року, святиня горіла. Під час штурму Тернополя наприкінці березня 1944 року храм знову зазнав руйнувань. Після війни тут розмістили склад. Згодом храм переобладнали під картинну галерею. З часом картини перенесли в інше приміщення, а храм стояв пусткою.
У 1989 році греко-католицька громада Тернополя звернулася до місцевої влади з проханням передати їй собор. Богослужіння вірних під дверима храму тривали до 21 грудня. У переддень свята Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці стало відомо, що храм таки передано греко-католицькій громаді.
Саме свято, яке припадає на 22 грудня, вірні провели під дверми собору. Було відправлено святкову Літургію. За вказівкою тодішнього Тернопільського міського голови Анатолія Кучеренка, газовики автогеном перерізали штаби на дверях.
А вже наступного дня щасливі парафіяни наводили порядок у храмі. Увечері, 23 грудня 1989 року о.Ігор Возняк освятив церкву. З того дня тут щоденно відправлялися Богослужіння.
З жовтня 1993 року храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці став Катедральним собором, єпископським осідком, а з 22 грудня 2011 року – центром Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ.
З новітньою добою історії Катедри нерозривно пов’язана доля її теперішнього архипастиря – митрополита і архиєпископа Василія Семенюка.
Символічно, що саме 22 грудня 1974, яке зголодм стало престольним празником головного митрополичого храму, владика Володимир Стернюк висвятив Василя Семненюка на священика, призначивши «опікуном» зруйнованої більшовиками Зарваниці та ректором підпільної духовної семінарії.
З нагоди свята Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці сьогодні у Катеральному соборі Тернополя відбудеться Архиєрейська літургія, яку спів служитимуть митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк, митрополит Львівський Ігор Возняк, екзарх Луцький Йосафат Говера.
Джерело.
Обговорення