Закон №3275 повернувся з підписом Президента, а отже новим лімітам для спрощенців таки бути (з моменту опублікування). Ми запитали в голови громадської організації “Підприємці Галичини” Ольги Шахін, як вплине цей закон на ведення бізнесу в період карантину.
– Що дає Закон №3275 в умовах економічної кризи і складнощів з веденням підприємницької діяльності через запровадження карантину?
– По-перше, збільшення т.з. лімітів (максимального обсягу доходу) для 1-3 груп платників єдиного податку зменшить адміністративне навантаження для тих із нас, кому для ведення власної справи таки доводилося реєструвати спрощенцем, ще й рідних або друзів, аби уникнути ризику перевищити зафіксовані 5 років тому обмеження.
По-друге завдяки більш ніж активній дискусії навколо цього питання, зараз буде набагато простіше пояснити народним обранцям, чому давно на часі збільшення інших обмежень ведення легальної підприємницької діяльності, зафіксованих колись у національній валюті.
– Про які обмеження йде мова?
– Насамперед, це встановлений 5 років тому обов’язок використовувати РРО спрощенцям, які приймають готівку, і обсяг доходу (не прибутку!) яких протягом календарного року перевищує 1 млн грн. За нинішнім курсом це менше ніж 100$ на день т.з. виторгу, що за умов високої оренди, зростаючих закупівельних цін на товари (значна частина яких імпортні) і сплати податків, внесків та зборів за найманих працівників для декого ще до сьогодні фактично не залишає варіантів залишитись спрощенцем.
А друге обмеження – це теж встановлена 5 років тому обов’язковість реєстрації платниками податку на додану вартість (ПДВ) для тих підприємців і підприємств, що й так працюють на загальній системі оподаткування і загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню нарахована (сплачена) якими за останні 12 місяців перевищує 1 млн грн.
Усі ці давно зафіксовані бар’єри, які є першопричиною значної кількості порушень і обходяться штучним (але вартісним) подрібненням бізнесу або змушують “домовлятися” з контролерами, мають бути невідкладно переглянуті.
– Чому зараз важливо переглянути ці бар’єри?
– Бо після чергового удару по економіці України, зокрема і не завжди адекватними діями з метою запобігання поширенню коронавірусу, для мікро, малого і середнього бізнесу – тих, хто заробляє на життя сам і створює робочі місця для інших, мають бути усунені всі штучно створені перешкоди для нормальної роботи і розвитку власної справи.
Ще раз дякую усім, хто у різний час доклав своїх зусиль аби ці зміни таки відбулися та сподіваюсь, що спільно вдасться якнайшвидше проіндексувати і ці два “архаїзми”, наприклад черговою “іменною” правкою.
– Ще які нові зміни прийняли для підприємців?
– Варто зазначити, що до 1 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх «єдинників» другої – четвертої групи.
– до 30 червня продовжено мораторій на проведення неподаткових перевірок;
– до 31 травня буде діяти звільнення від штрафів та пені по ЄСВ, а також мораторій на перевірки по ньому;
– до 31 травня продовжуються строки подачі скарг по податках та ЄСВ;
– орендарі, які не можуть користуватися нерухомістю або іншим майном через карантин, звільняються від сплати орендної плати;
– розблоковано збільшення лімітів для ФОПів-“спрощенців”. Тепер не треба чекати підписання законопроекту №1210 – норма запрацює, щойно антикризовий законопроєкт вступить у дію;
– нові ліміти для 1-ї, 2-ї та 3-ї груп “спрощенців” становитимуть 1 млн, 5 млн та 7 млн грн відповідно;
– порушення строків подачі фінансової звітності не буде тягнути за собою відповідальність на період карантину + 90 днів;
– внесено низку норм, які спростять підприємцям організацію дистанційної роботи та гнучкого графіку працівників;
– Кабміном готується кредитна програма для підприємств на підтримку зарплатних фондів, а також системна економічна програма виходу з кризи, щоб підтримати бізнес та пріоритетні галузі;
– державна підтримка надаватиметься малому та середньому бізнесу без обмежень. Тепер малі підприємці зможуть, наприклад, отримувати кредит від держави декілька разів.
– Громадська організація “Підприємці Галичини” надіслали звернення до Президента України, Голови ВРУ, Прем’єр-міністра та інших високопосадовців країни. Про що йдеться в документі?
– Ми звернулися з питання збереження підприємницької ініціативи в Україні та подолання проблем, які поставили під загрозу існування мікропідприємництва в Україні у зв’язку із впровадженням заходів для запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 і продовження до 24.04.2020 карантину та надзвичайної ситуації в країні.
Тому, що мікробізнес, фізичні особи-підприємці (ФОПи), які працюють на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зараз вимушені зупиняти свою діяльність і залишаються без засобів існування разом зі своїми найманими працівниками. Зупинку роботи мікробізнесу спричинили деякі невиважені обмеження, що були запроваджені органами влади.
– Які наслідки має для бізнесу запровадження карантину?
– Чисельні втрати мікропідприємців в частині податків, орендних плат, комунальних платежів і т.п., попри відсутність доходів, знищують мікропідприємництво як таке. Окрім того, слід зазначити, що деякі заборони і обмеження вже призвели до дефіциту товарів і зростанню роздрібних цін. Зменшення конкуренції на споживчому ринку створює підґрунтя для зловживань, монополій і корупційних проявів. З огляду на досвід країн, які вже знаходяться «на передовій боротьби» з епідемією та з урахуванням фахових думок медичних працівників, ми звертаємо увагу, що мікропідприємництво несе менші ризики в частині поширення хвороб у порівнянні з великим бізнесом у зв’язку зі своєю лококальністю та невеликим трудовим колективом і обмеженим колом діяльності.
– Чи є виправданим обмеження діяльності бізнесу в період карантину?
– За умови дотримання правил безпеки, обмеження діяльності мікропідприємництва є нелогічним. Варто зазначити, що після завершення дії карантину і обмежувальних заходів бізнесу України потрібні будуть додаткові фінансові ресурси і значний час для відновлення. Значна частина бізнесу може взагалі не поновити свою діяльність, а це ймовірна втрата робочих місць і надходжень до бюджету в майбутньому. Відтак, держава повинна забезпечити більш сприятливі умови для розвитку бізнес-ініціативи.
– Які заходи для підтримки мікробізнесу ви пропонуєте?
– Найперше, не допускати преференцій для великих торгівельних мереж, якими вони зараз де-факто користуються через необгрунтоване закриття ринків і інших форм торгівлі мікропідприємництвом. Забезпечити бізнесу можливість функціонування незалежно від його розмірів за умови дотримання заходів задля безпеки життя та здоров’я громадян.
По-друге, законодавчо прийняти рішення щодо автоматичного визнання періоду під час дії карантину і обмежувальних заходів пов’язаних із запобіганням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 періодом дії форс-мажорних обставин.
– Які ваші пропозиції стосовно сплати єдиного соціального внеску?
– Однозначно звільнити від сплати єдиного соціального внеску(надалі – ЄСВ) всіх суб’єкт підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, які провадять свою діяльність на спрощеній системі оподаткування та наймані ними працівників від ЄСВ, податку з доходів фізичних осіб і військового збору на період дії карантину і обмежувальних заходів пов’язаних із запобіганням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Також, варто прийняти відповідне рішення щодо звільнення від сплати єдиного податку всіх суб’єктів підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, які провадять свою діяльність на 1 і 2 групах спрощеної системи оподаткування на період дії карантину і обмежувальних заходів пов’язаних із запобіганням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
І ще ми запропонували на законодавчому рівні скасувати фіскалізацію (вимогу обов’язкового використання РРО та пРРО) для суб’єктів підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Фіскалізація накладає непомірний фінансовий та адміністративний тягар на мікробізнес країни в умовах неминучої економічної та соціальної кризи.
