Коротка інструкція для тих, хто хоче порушувати закон і залишатися невинним.
Півмісячна епопея з притягненням до адміністративної відповідальності головного лікаря Тернопільського обласного перинатального центру «Мати і Дитина» Віктора Куценка за несвоєчасне подання ним декларації про минулорічні доходи завершилася на користь відповідача.
У середу, 25 жовтня, суддя Тернопільського міськрайонного суду Василь Позняк іменем України виніс рішення, яким фактично узаконив тритижневе запізнення Віктора Куценка з поданням відомостей про свій фінансовий та майновий стан, бо, мовляв, у його діях (чи насправді – бездіяльності) не було прямого або непрямого умислу.
Старший чоловік (суддя чомусь вказав навіть його вік), який немає спеціальної освіти
в галузі інформатики (та й цього не вимагають його посадові обов’язки), нічого не збирався приховувати від громадськості… Саме це, при прийнятті рішення, стало для судді визначальним. Натомість, він повністю проігнорував докази представників держави – прокуратури та антикорупційних органів, які стверджували, що:
по-перше, в силу своїх посадових обов’язків головний лікар неодноразово проходив
відповідний інструктаж сам та ще й систематично організовував навчання для своїх
підлеглих;
по-друге, технічна неграмотність не звільняє будь кого з декларантів, і Віктора
Куценка у їх числі, від відповідальності за порушення законодавства.
Чомусь не насторожив представника Феміди і той факт, що відповідач тричі не
з’являвся у приміщення суду, всіляко намагаючись «перестрибнути» через 15-денний термін,
відведений для судового розгляду справи (12, 19, 20 жовтня – був відсутній без поважних причин, а 23 жовтня для його доправлення у залу засідання довелося задіяти поліцію). На жаль, суддя досить легко повірив Віктору Куценку і розцінив його невдалі маніпуляції перед комп’ютером, як щире бажання відзвітуватися про свої статки вчасно. Мовляв, той ще у березні зареєструвався у системі, 13 квітня вніс останні дані та протягом півгодини двічі натиснув необхідну опцію.
Однак, вже той факт, що після цього і аж до завершення терміну – 1 травня головний
лікар не спромігся перевірити, чи з’явився документ у базі Національного агентства з питань запобігання корупції, не викликало у Василя Позняка жодних підозр. Як і те, що аж 23 травня, після нагадування правоохоронних органів, Віктор Куценко знову сів перед монітором, і з першої спроби без надзусиль зробив усе, чого вимагала система електронного декларування. Невже так швидко навчився комп’ютерної грамоти?
Проаналізувавши зібрані під час розгляду справи докази суд (а конкретніше – суддя
Василь Позняк) постановив: закрити дане провадження через відсутність у діях Віктора Куценка складу адміністративного правопорушення.
Дуже невдячна справа – коментувати будь яке рішення суду. Українська Феміда,
може й сліпа, але завжди добре бачить, коли хтось сторонній шукає вихід з її лабіринтів. Проте, так чи інакше, а рішення Тернопільського міськрайонного суду щодо головного лікаря Тернопільського перинатального центру «Мати і дитина» створило небезпечний прецедент на користь інших чиновників високих рангів – порушників антикорупційного законодавства.
Адже після 25 жовтня будь-хто з високопосадовців, назвавшись технічно неграмотним «чайником», чи вигадавши будь-які інші, прийнятні для суду причини, може зволікати з поданням декларацій, порушувати встановлені інструкції, іншими словами – водити державу за ніс. І не суттєво, чи буде у них прямий або непрямий умисел, чи превалюватиме проста безвідповідальність. Важливо інше: чому, незважаючи на синхронні потуги всіх гілок влади організувати широкомасштабну боротьбу з корупцією, в Україні й досі не народився і не працює один Закон для всіх?
Обговорення