День Державного прапора України відзначають щорічно 23 серпня, і цього року ми святкуємо його вже 20-й раз. Офіційний статус свято отримало завдяки Указу Президента Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року. Історія державного прапора України налічує багато століть і є частиною української культури з давніх часів.
Витоки української символіки
Синьо-жовті кольори мають глибоке коріння в українській традиції та релігії. Ще з часів Київської Русі та козацької доби ці кольори використовувалися на гербах і прапорах українських земель. Перше поєднання синього та жовтого кольору на офіційній символіці датоване 1256 роком – це був герб Львова, подарований місту князем Данилом Галицьким.
Становлення національного символу
З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виготовлялися на синіх полотнищах із жовтими зображеннями. Утвердження поєднання синьо-жовтих кольорів як національних відбулося під час європейської “весни народів”. Уперше такий прапор замайорів 25 червня 1848 року над міською ратушею Львова.
Офіційне визнання та переслідування
У 1918 році Центральна Рада затвердила прапор Української Народної Республіки як поєднання жовтого та блакитного кольорів. За радянської влади використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора суворо каралося. Зокрема, у 1966 році двох студентів засудили до таборів за підняття національного прапора над київським вишем.
Відродження національної символіки
14 березня 1990 року український прапор з’явився над Стрийською міською радою, а 4 вересня 1991 року – над Верховною Радою. Офіційно синьо-жовтий прапор був визнаний Центральною Радою 22 березня 1918 року, а після проголошення незалежності України у 1991 році став державним символом.
Раніше ми писали: Бабин хліб: історія з життя.
Обговорення