Наразі в центрі уваги певного кола зацікавлених осіб перебуває питання реформи української спецслужби. Складається враження, що зацікавлені не в реформі, а знищенні… Тож давайте розбиратися…
Нагадаємо, що спецслужба – це потужна державна структура, основною задачею якої є забезпечення безпеки Держави. І на відміну від інших правоохоронних органів (МВС тощо), діяльність спецслужб в жодній країні світу повністю не 
регламентується у відкритому офіційному правовому полі, адже це послабляє її ефективність по відношенню до спецслужб інших держав. Україна – здається, одна з небагатьох країн світу, яка не лише жорстко регламентує діяльність всіх правоохоронних органів згідно з вітчизняним та міжнародним законодавством, а й постійно слідкує за результатами діяльності спецслужб і звітує про них перед суспільством. Давайте також не забувати, що все це наразі відбувається в часи, коли частина території нашої Держави знаходиться під окупацією, а частина – анексована сусідом.
І як би це не звучало парадоксально, однак без розуміння, що побудова працюючого механізму державної безпеки неможлива без спільного благополуччя, відданості Державі, справедливого покарання, Україна не зможе гідно відстояти свої території і перетворитися на процвітаючу країну.
До функцій будь-якої спецслужби, в тому числі й СБУ, відносяться:
1. Забезпечення безпеки політичної системи держави – захист суверенітету держави, соціально-політичної стійкості, конституційності, цілісності, нормального функціонування його головних державоутворюючих інститутів і механізмів. Забезпечення безпеки вищого державного керівництва і збереження інформації, яка становить державну таємницю.
2. Економічна і політична розвідка – формування повної інформаційної картини політичних (економічних) подій, процесів і їх взаємозв’язку. Виявлення справжніх мотивів і ролі іноземних держав в цих процесах. Визначення потенціалу основних політичних гравців (іноземних держав) на зацікавлених (актуальних) напрямках – сили, засоби, терміни. Збір інформації, аналіз і прогноз дій основних зовнішньополітичних гравців.
3. Контррозвідка – забезпечення сукупності заходів щодо перешкоджання і максимальному ослаблення впливу іноземних розвідок на території підвідомчого держави. Ускладнення діяльності іноземних розвідок зі збору інформації на ключових соціально-політичних, економічних, науково-промислових, зовнішньополітичних – стратегічно важливих напрямках державної діяльності.
Тож чому такий ажіотаж з приводу функціоналу СБУ?!
Давайте розглянемо методи роботи деяких спецслужб світу!
Ізраїльська спецслужба «Шабак» здійснює функції контррозвідки і внутрішньої безпеки – протидія тероризму і шпигунству, захист державної таємниці, охорона стратегічно важливих об’єктів. Має особливо високий рівень конспіративності, усвідомлення службового обов’язку перед державою, глибоку відданість інтересам Ізраїлю, радикальність і оригінальність методів по відношенню до погроз і ворогів держави, феноменальне поєднання прагматизму, волі та наполегливості в досягненні поставлених цілей, сильну кадрову, підготовчу і методологічну школу.
Керівництво діяльністю ФСБ РФ здійснюється безпосередньо президентом Росії. Враховуючи це, а також методи досягнення геополітичних цілей РФ, коментування методів, сил, фінансових вливань потужного механізму російських спецслужб не вважається за доцільне, адже ті заходи, до яких вдаються російські спецслужби (теракти, пандемії тощо навіть по відношенню до своїх громадян) не вкладаються не лише в норми законів, а й в голові будь-якої адекватної людини.
Орган внутрішньої державної безпеки США – ФБР – відповідає за безпеку держави, нації і президента США, проведення контррозвідувальної, антитерористичної та протидиверсійної діяльності.
МІ-5 (Служба національної безпеки і контррозвідки Великобританії) вважається однією з найпотужніших спецслужб у світі, невіддільна від британської політики.
МГБ КНР (Міністерство громадської безпеки Китаю) займається питаннями внутрішньої державної безпеки, а саме політичним розшуком, контррозвідкою тощо. Для МГБ КНР характерне продовження жорсткої державної політики з контролю, виявлення і придушення (!!!) будь-яких загроз по відношенню до державного устрою і політичної влади КНР.
Пакистанська міжвідомча розвідка і контррозвідка ISI також відома високим рівнем конспіративності, не обмежуючи себе в методах (відомо й про віртуозні техніки провокацій, й організаційно-технічну підготовку «війн чужими руками», наявність диверсійних груп).
Чесно кажучи, перелік можна доповнити ще десятком потужних спецслужб, проте це вже не має сенсу. Адже ми бачимо, що у всіх них є спільні риси – захист будь-якими засобами та силами державної безпеки, високий рівень конспіративності (жодних цифр щодо кількості, щодо заробітної плати тощо), та всебічна підтримка керівництвом країни!
Тож вкотре виникає риторичне питання: що не так з СБУ? Чому у відкритому доступі перебуває інформація щодо кількості співробітників? Чому кожна пересічна людина вважає можливим для себе обговорювати необхідну кількість співробітників для захисту країни та властивість/невластивість функцій спецслужбам? Обговорювати шляхи і терміни реформування СБУ…
Люди, над цим питанням працюють найкращі українські та міжнародні фахівці, тож залиште у спокої українську спецслужбу!
Віримо, що реформаторські кроки, які наразі вживаються, не лише сприятимуть зміцненню та покращенню роботи української спецслужби, а й повернуть повагу до СБУ та її співробітників!
