Упродовж весни-літа 2016 року негода наробила на Тернопільщині неабиякої шкоди. Чимало населених пунктів залишилися без світла, будинки – без дахів, лани – без урожаю. Однак, схоже, найбільшого лиха, яке повторюється кожних два роки, – повені – цього разу вдасться уникнути.
Природоохоронці області помітили цікаву закономірність: у кожний парний рік на Тернопільщині повторюється ситуація з підтопленнями, особливо у південних районах області. Як правило, вони спричинені повенями на річці Дністер. Внаслідок великої кількості опадів рівень води у водоносній артерії області зростає і вона виходить з берегів. У результаті – підтоплені господарства, поля тощо.
2016 рік також виявився щедрим на дощі та грози. Найбільше постраждало Закарпаття, де негода наробила шкоди на сотні тисяч гривень. Тернопільщині таких неприємностей вдалося уникнути. Усе через те, що земля у нас давно відчуває дефіцит води і спрагло ковтає кожну краплину.
– З останні кілька років в області різко знизився рівень ґрунтових вод, – розповідає начальник управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області Орест Сінгалевич. – Дефіцит води відчуває не лише верхній шар ґрунту, а й підстилаючі породи. Вони вбирають вологу, наче губка. Висохла навіть крейда. Раніше бурили неглибокі свердловини. Воду можна було добути вже у верхніх шарах. Сьогодні її досягають на рівні значно глибших відкладів.
Така ситуація була прогнозованою. Однією з причин такого явища є кліматичні зміни.
– Тернопільщина розташована на водорозділі двох морів – Балтійського та Чорного. Усі наші річки розділені між двома басейнами – Прип’яті та Дністра. Вони беруть початок на Тернопільщині і стають повноводними вже за межами області. Жодної транзитної річки, крім Дністра, в області немає. Гідрографічна мережа у нашому регіоні дуже розгалужена. На квадратний кілометр території припадає 420 метрів водотоку. Однак ці річки маловодні і рівень води залежить від кількості атмосферних опадів. Вони різко реагують на забруднення, засмічення та порушення режиму їх охорони, – каже Орест Сінгалевич.
Також варто додати, що рівень води у річках зменшується внаслідок антропогенного впливу. Зокрема, будівництва на них електростанцій тощо.
З підземними водами у нас також не склалося, тому що всі наші поверхневі води пов’язані з підземними горизонтами. Систематично геологічною службою України проводиться моніторинг стану підземних вод. Станом на 2014 рік у верхніх шарах рівень води знизився на 22 см, у нижніх – на 18 см, у крейді – на 10 см, а в селурі – на 12 см. Дослідження стосувалися Волино-Подільського артезіанського басейну, до якого входить і наша область. Зважаючи, що в 2015 році, у порівнянні з попереднім роком, опадів було значно менше, ситуація лише ускладнилася.
За словами природоохоронців, кількість опадів у цьому році зросла. Раніше це могло б спровокувати повені, однак зараз всі опади вбирає грунт та підстилаючі породи, які ненасичені водою.
– Наразі відмічається збереження підземних вод, але цього недостатньо, – каже Орест Сінгалевич. – Прогнози й далі залишаються невтішними. Мова йде про подальше зниження рівня ґрунтових вод та потужності підземних горизонтів. Тобто проблема водозабезпечення виходить на перший план. Світ може використовувати альтернативні джерела енергії, зменшити потребу в газі, але альтернативи воді немає і дефіцит в ній лише зростатиме.
Природоохоронці підкреслюють, що водоохоронні заходи мають бити першочерговими та пріоритетними. Область має непогані здобутки у цьому плані. Це стосується будівництва нових об’єктів очистки зворотних вод. П’ять було збудовано у минулому році, ще шість планують відкрити у цьому.
