Чим ближче до місцевих виборів – тим менше в українців надії на якісь суттєві зміни. Адже що б ми не говорили про «поганих» чиновників у Києві, на місцях із кадрами при владі, схоже, ситуація не краща.
Один їхав до Тернополя, не кажучи, що він сюди їде. Інший знав, що той сюди їде, але вдавав, ніби про це не знає. Словом, в кращих конспірологічних традиціях часів «перестройки» в маленькому місті Тернополі не змогли зустрітися двоє політиків місцевого штибу – мер Львова, а за сумісництвом лідер «Самопомочі» Андрій Садовий і мер Тернополя, а за сумісництвом знову кандидат на посаду міського голови Сергій Надал.
Відмазка в першого – традиційна: я дзвонив, а він не взяв слухавки. Хоча її прес-служба «Самопомочі» озвучила уже після відвідин їхнім лідером Тернополя. У другого – господарча: я був зайнятий, оглядав теплотраси, тому мені було не до телефона.
– В українців є гарне народне прислів’я, що непроханий гість гірше за татарина. Тому, якщо ми їздимо в гості до своїх друзів, близьких, знайомих, заздалегідь дзвонимо і про це повідомляємо, домовляємось про зустріч. Таке ж правило є і в міських голів і великих, і малих міст. Якщо я до когось приїжджаю в інше місто, чи в Тернопіль хтось приїжджає, то ми попередньо зідзвонюємось, домовляємось, обговорюємо проблеми і пропозиції. Про приїзд Садового я дізнався з афіш, які були поклеєні по місту. В цей час, коли він телефонував, я був на об’їзді міста, – зазначив Сергій Надал, пише один з місцевих сайтів.
Таке враження, що мова йде про зустріч на вищому дипломатичному рівні, як-от зустріч Рейгена з Горбачовим у Рейк’явіку. Хоча Львів і Тернопіль за якусь сотню кілометрів один від одного.
А нам у даному випадку більше треба вірити Сергію Віталійовичу. По-перше – він наш! А по-друге подейкують, що у нього є дипломатичний паспорт, отже йому видніше, як мають проходити такі зустрічі :-).
Як самі розумієте, що перший, що другий варті одне одного. Бо насправді ні перший, ні другий навіть не планували зустрічатися. Саме тому перший свідомо заздалегідь не передзвонив, що приїжджає, а другий точно так само свідомо почав займатися тим, чим можна було б зайнятися і в інший час. Зважаючи ж на те, що на носі – вибори, піарникам обох міських голів гріх було не скористатися такою нагодою, щоб політично утопити свого візаві.
Нам, виборцям, залишається єдине: спостерігати за всіма цими пертурбаціями і робити свої електоральні висновки. Які загалом невтішні – обидва мери західноукраїнських патріотичних міст, обидва наводять лад у свої містах, обидвоє з чітко вираженою проукраїнською позицією, обидвоє прагнуть змін в державі і… а на маєш! – не зустрілись! Хоча з приводу позиції львівського голови сказати важче: є достатньо фотодоказів його симпатій до Януковича…
А могли б і зустрітись і виробити стратегію для розвитку таких близьких і споріднених міст. А їм дурне в голові – вибори…
Нагадаємо, що під час подій Революції Гідності, мер Тернополя запрошував міських голів обласних центрів Західної України до себе, щоб виробити спільну позицію протидії режиму Януковича. Тоді Андрій Садовий також не приїхав. Мабуть, і він час від часу оглядає теплотраси у Львові…
Обговорення