Прикро, але така благородна справа як допомога біженцям зі Сходу бувало неналежно оцінюється ними самим. Про один із таких випадків розповіла Ірина Жигунова, жінка займається благодійною допомогою щодо переселення біженців з Криму на Тернопільщину і надання їм необхідних речей.
На жаль, попередження представників ОБСЄ про те, що в такі буремні часи треба бути пильними, бо деяка кількість людей з нечистими помислами намагатимуться замаскуватися в потоці біженців виявились слушними.
– Ситуація така: сім”я чоловік+жінка+5 дітей. Двоє старших дітей проживають на їхній батьківщині. Сім”я отримує всі соціальні виплати на дітей, чоловік має зарплату, жінка ще має пенсію по втраті годувальника ( цей нинішній чоловік неофіційний). Проживши півтора місяці в тернопільському готелі безкоштовно, сім”я переїхала в хату, яку обрала з кількох запропонованих варіантів в Тернопільському районі. Найменша дитина пішла в садочок,чоловіка працевлаштували, пралка, телевізор, одяг, гуманітарна допомога, село помагає продуктами і ремонтами.
Минулого тижня мені зателефонувала мати цього сімейства з просьбою про допомогу, я пообіцяла приділити їй увагу, як тільки матиму вільну хвилину ( сім”я не моя, тобто приїхала не на моє запрошення). З тих пір я з усіх сторін тільки й чула про цю сім”ю. Мені телефонували всі: від її коліжанок до чиновників. Нині я поїхала до них. Розказуй, кажу, що тобі треба? Хата безкоштовна – є, город засаджений, одяг, продукти, телевізор, пралка, газова плита – все є. Вона каже : хочу хату ліпшу, мені та не подобається вже. А ту ліпшу, що ви показували, тоже не хочу, бо чоловіку на роботу добиратися довше. І взагалі всі такі погані, мене покликали і увагу мені не приділяють. То вертайся, кажу, додому. Вона, як починає причитати: як я в Крим окупований вернуся? Туди ж навіть поїзди не ходять! Я кажу: нащо в Крим, ти додому вертайся, в Херсонську область ( я по дорозі, в машині її паспортні дані бачила) там голова твоєї сільради виділив землю і будує якраз бараки для біженців із східних регіонів, щойно по телевізору показували. Який там крик піднявся! Якщо пропустити купу прокльонів на наші голови, то завершенням її монологу було: Мені від вас нічого більше не треба. Якраз ця фраза мені і була потрібна, після неї я встала попрощалася і ми поїхали в Тернопіль.Бідні ті її діти. та вони нагодовані і вдягнуті, але жити вона їх навчить точнісінько так само, як вміє сама, – розповіла пані Ірина.
Звіт по коштах:
+ 1000 грн. підприємець з ринку 15 квітня.
– 50 транспортні витрати
– 50 телефон
Залишок: 4800 грн.
т. 097 38 49 602 ПриватБанк кр 4405 8858 1682 0614 отримувач Жигунова Ірина. Фінансування благодійних проектів
