Як зазвичай люди вміють знаходити винуватих у різних проблемах. От і жителі сіл Бишків, Ценева, Потоку, Конюхів Козівського району теж шукають винуватців своїх бід. Однією з найбільших є бездоріжжя. Чиновники списують це на зношеність доріг або ж на погодні умови. Дороги до цих сіл, звісно, є, та вони досить-таки погані, і саме тому тут виникає ще одна суттєва проблема — немає транспорту – пише Вільне Життя.
Для прикладу, аби подолати шлях Тернопіль—Конюхи, потрібно близько двох годин: 40 хвилин їхати до Козової, а решту часу — аби минути ще кілька сіл. Квиток не з дешевих, наприклад, Тернопіль—Бишки коштує 33 грн 40 коп. Саме через це водії не хочуть їхати цим відрізком дороги.
Тому, можна сказати, транспорту там практично немає. Щоб зранку жителям Бишків та Конюхів дістатись до райцентру, потрібно подолати немалий шлях. Спочатку доїхати до села Потік, а це близько 5—6 кілометрів, де о 8 год є автобус. Проте він не їде прямо в район, а до Бережан. А потім треба пересісти на автобус Бережани—Тернопіль, котрий прямує до Козової. Для того, щоб дістатись додому за дня, мусять долати таку ж відстань. Студент, аби доїхати додому, чекає у Тернополі до 19-ї години і лише о 21-й дістанеться дому. Влітку ще півбіди, а от взимку, коли швидко темніє… Селяни обурені цим.
«Кілька місяців тому, — каже місцева жителька Степанія Федоран, — до Бишків йшов автобус, через Бишки до Конюхів, повертався і їхав у райцентр. Був він зранку о 9 годині, а потім ще й о 13 годині 40 хвилин вирушав з Козової і о 17-й знову в Бишках. Але тепер через погані дороги шофер не хоче їхати».
Тож людям важко добиратися на роботу до міста. «Для того, щоб я із Ценева, — говорить директор Бишківської ЗОШ І—ІІ ст. Іван Данилович Мартинюк, — добрався до школи, мені треба годину йти пішки. Коли курсував автобус, було зручно, однак тепер його немає. Ніхто не хоче до нас їхати через погані дороги».
Хто саме винуватий у бідах людей — чи водії, чи дороги, чи чиновники — невідомо. Тепер триває боротьба за землі. Тобто їх хочуть взяти в оренду, і орендарів, відверто кажучи, немало. Як правило, кожен з них щось обіцяє, зокрема, і що дорогу зроблять, і що транспортом людей забезпечать. Коли це буде і чи буде взагалі, не знати, а до того часу люди будуть заручниками ситуації, що виникла.
Богдана ШИЙКА, с. Бишки Козівського району.
