Попри складні часи, Україна залишається привабливою для іноземних інвесторів. Один із них – Арун C Оберой – меценат, підприємець і директор індійської фармацевтичної компанії «VIVA BIOTEC». У ексклюзивному інтерв’ю він розповів про свої плани, мотивацію і навіть поділився перспективою щодо особистого життя.
– Аруне, що підштовхнуло вас інвестувати саме в Україну?
Мене захоплює те, що попри всі виклики, українці зберігають енергію, освіту, ідеї. У вашій країні величезний науковий потенціал, особливо у фармацевтиці. Ми хочемо поєднати наш досвід із вашими технологіями й кадрами, аби створювати сучасні, доступні й ефективні ліки.
За підсумками 2024 року, загальні обсяги продажу товарів «аптечного кошика» в Україні досягли 194,7 млрд грн, що на 19 % більше, ніж у 2023 році. У натуральному вираженні обсяги роздрібного продажу становили близько 1,3 млрд упаковок, що на 1 % перевищує показники попереднього року.
– Чому, на вашу думку, незалежна Україна завжди мала історичні зв’язки з Індією?
– Це дійсно особливе питання. Україна та Індія мають набагато глибші зв’язки, ніж може здатися на перший погляд. І хоча політична незалежність України – це явище новітньої історії, культурний і людський обмін між нашими країнами розвивається вже понад 30 років. Найяскравішим прикладом цього є освіта. Станом на 2020 рік близько 24 % усіх іноземних студентів в Україні були з Індії. Це більше 18 тисяч молодих людей, з яких понад 90 % вивчають медицину.
Такі міста, як Київ, Львів, Дніпро, Вінниця, Полтава і Тернопіль, стали своєрідними мостами між нашими культурами. У Дніпровському медуніверситеті навчається більше 2000 іноземців, значна частина яких – з Індії. Це не просто цифри – це свідчення довіри. Індійські родини довіряють українській системі освіти, українським викладачам; і це створює той фундамент, на якому зростають і бізнес-зв’язки.
Зараз відчувається тренд на вступ до ВНЗ, розташованих на Заході України. Серед моїх співвітчизників популярні Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова і Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського. Також, у Львівському медуніверситеті імені Данила Галицького статистика говорить про понад 1000 індійських студентів.
Я переконаний: саме такі довготривалі людські зв’язки є основою справжнього партнерства між країнами. Сьогодні, коли Україна прагне нових економічних можливостей, ці зв’язки стають ще ціннішими. Це не лише про освіту – це про спільні наукові дослідження, виробництво, створення інноваційних продуктів.
І, що найголовніше, індійські студенти, які вчилися тут, часто повертаються вже як інвестори, партнери, амбасадори України в Азії. Тож, по суті, наші історичні зв’язки – це не минуле, це – інвестиція у спільне майбутнє.
Це не перший візит: Оберой працює з Україною з 2000-их
Історія бізнес-зв’язків Аруна Обероя з Україною бере початок ще з 2000-их років. Тоді він відповідав за розвиток продажів у Київському регіоні, координуючи імпорт цілої лінійки лікарських засобів і біологічно активних добавок з Індії. Продукцію успішно реалізовували через аптечні мережі, а також використовували в профілактичних програмах.
«Ми з командою тоді ще тільки вивчали ринок, але вже бачили його потенціал. Український споживач – вимогливий, але відкритий до нових підходів. І зараз, після багатьох років, я відчуваю, що настав час перейти до нового – більш ефективного та глибокого етапу співпраці», – зазначає Арун Оберой.
Новий етап інвестицій передбачає не просто імпорт, а підготовку і створення повноцінного циклу: від R&D до локального виробництва. Це дозволить знизити собівартість ліків для українців, залучити наукові кадри та дати країні нові робочі місця.
– Чому ви обрали саме фармацевтику?
Пандемія чітко показала: фармацевтика – це не просто бізнес, це безпека держави. Україна має базу для виробництва, талановитих науковців і відкритий ринок. Ми хочемо збудувати сучасне виробництво та дослідницький центр. Це не імпорт препаратів, а створення цінності всередині країни.
У 2023 році експорт фармацевтичної продукції в Україну склав понад 2,14 млрд грн, що на 13 % більше від 2022 року. Близько 80 % від загального обсягу імпорту фармацевтичної продукції становлять ліки. Найбільшим експортером ліків в Україну була Німеччина. На другому місці – Індія.
– Чому саме зараз, на вашу думку, відкриваються нові інвестиційні можливості в Україні?
– Криза – це не лише виклик, а й момент оновлення. Війна, безумовно, принесла біль і втрати, але вона також відкрила вікно для системних змін. Україна зараз шукає нові моделі розвитку, більш гнучкі й відкриті до зовнішнього світу. Зміни в законодавстві, цифровізація, готовність громад до реформ – усе це створює фундамент для прозорого й ефективного бізнесу.
Інвестору не потрібен ідеальний спокій – йому потрібна передбачуваність, партнерство й можливість долучитися до творення чогось великого. І саме зараз ці умови починають складатися. Україна входить у фазу глибокої трансформації, і це час для сміливих рішень.
– Ви згадували, що цікавитесь Західною Україною, зокрема Тернополем. Чому саме цей регіон?
– Тернопіль вразив мене своїм науковим середовищем. Тут працюють сильні медичні й фармацевтичні установи, які відкриті до співпраці. Ми бачимо потенціал для створення багаторівневої моделі: від академічних досліджень – до клінічних випробувань і спільного виробництва. Зараз ми ведемо переговори щодо запуску партнерства з місцевими університетами Києва, Львова, Тернополя. Тернопіль – це місце, де інновації можуть вийти за межі лабораторії й стати реальними продуктами.
Ми впритул наблизились до запуску спільних освітніх програм і стажувань.
У Тернополі є академічна спільнота, яка готова до відкритої науки, і для нас це дуже важливо. Ми шукаємо партнерів, які не лише розуміють фармацевтичну галузь, а й мають інноваційне мислення. Впевнений, така синергія дозволить створити продукти з доданою вартістю як для України, так і для міжнародного ринку.
– Ви кажете про довгострокові плани. Чи плануєте залишатись в Україні надовго?
– Так, і не лише як бізнесмен. Я давно замислююсь про родину. Українські жінки – щирі, глибокі, з добрим серцем. Я не приховую, що шукаю тут людину, з якою хотів би створити сім’ю. Україна для мене вже не просто точка на карті – це місце, де я хочу жити, працювати і бути щасливим.
– Що вас найбільше приваблює в українських жінках?
– Їхня душевність, інтелект, турбота. Вони вміють бути сильними й ніжними одночасно. А ще – відданість родині. Це дуже подібно до індійських цінностей. Я вірю в кохання, що ґрунтується на взаємоповазі й партнерстві. І щиро сподіваюся, що моє серце знайде тут свою половинку.
– На вашу думку, які переваги могли б мати українки, якщо вони обрали б шлюб?
(усміхається) По-перше, ми, індійці, надзвичайно цінуємо родину. Для нас шлюб – це не просто формальність, а союз на все життя, побудований на повазі, підтримці й турботі. Українки, які поділяють ці цінності, можуть знайти в індійському партнері надійного чоловіка й друга.
По-друге, я – людина, яка будує не лише бізнес, а й стабільність. Жінка поруч зі мною матиме впевненість у завтрашньому дні, змогу подорожувати, розвиватися, реалізовувати себе і, водночас, мати сильну опору в особистому житті.
Також культурна різноманітність – це багатство. Ми можемо об’єднати найкраще з двох світів: українську душевність і гостинність із індійською глибиною й традиціями. Це дуже гармонійне поєднання. Для мене важливо мати поруч людину, з якою ми будемо рости разом – як пара і як партнери в житті.
І, зрештою, я справді відкритий до серйозних стосунків.
– То, можливо, це частина вашої великої інвестиції – інвестувати в життя тут?
– Саме так. Бізнес – це важливо, але ще важливіше – мати з ким ділити цей шлях. Україна дала мені натхнення. І я відкритий до нових знайомств. Але й культуру та міжнародні можливості – також не слід відкидати. Я багато подорожую: Дубай, Лондон, Делі…
Я щиро вважаю, що українці та українки мають повною мірою скористатися перевагами глобального світу – навчатися, будувати досвід і зв’язки за кордоном, вирушати назустріч новому. Але дуже важливо повертатися – з новими ідеями, з новим баченням, з інвестиціями. Саме це і формує нову Україну.
– Що б ви побажали українцям сьогодні?
– Вірити у свої сили, не втрачати внутрішнє світло й розвивати країну. Тут є все: розум, земля, культура. Зараз час для перезавантаження, і я хочу бути частиною цього процесу разом із неймовірними українцями та українками.
