8 листопада християни відзначають день Собору Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних. Архістратиг Михаїл вважається вождем Небесного війська, тому його називають архістратигом — воєначальником сил Господніх. Це головне свято на честь ангелів, яке в народі називають Михайловим днем.
На Тернопільщині Архангела Михаїла шанують здавна — його ім’ям названо кілька населених пунктів: Михайлівка на Борщівщині, Лановеччині та Підгаєччині, Михалків на Борщівщині та хутір Михайлівка біля села Биківці на Шумщині. Зображення Архангела Михаїла колись прикрашало герб містечка Устя-Зелене, нині села у Монастириській громаді.
Про це написав журналіст та історик з Тернопільщини Віктор Уніят.
Храми на честь Архістратига Михаїла
На Тернопільщині нині є понад 70 храмів, названих на честь святого Архістратига Михаїла. Від 1960-х років частину з них було закрито або переобладнано на музеї атеїзму чи склади. Декілька церков знищили під час пожеж.
Серед найвідоміших випадків — церква святого Архістратига Михаїла у селі Чистилів Тернопільського району.
«19 серпня 1982 р. до церкви увірвалася група невідомих людей і частково знищила будівлю. В ніч з 31 січня на 1 лютого 1986 р. церкву все ж спалили комуністичні атеїсти, спочатку підпалили в середині, а потім, щоб вона згоріла дощенту, її “розтягнули”», — йдеться у матеріалі Віктора Унія́та.
Деякі храми мають цікаву історію перенесення з одного села в інше. Наприклад, у Нестерівцях на Зборівщині першу дерев’яну церкву знищили татари, а другу, теж дерев’яну, після зведення нової кам’яної у 1795 році продали до села Перепельники, де вона збереглася донині.
Схожа доля храмів у Глинній на Козівщині — дерев’яну церкву святого Михаїла перевезли сюди 1855 року із села Розгадів. У Данилівцях на Зборівщині в середині храму є напис:
«Храм св. Архистратига Михаїла, збудований у с. Нище і перевезений у Данилівці у 1715 році».
У Скородинцях Чортківського району дерев’яну церкву Архістратига Михаїла перевезли у село Майдан на Гусятинщині, де поруч діє новий храм Пресвятої Трійці, збудований у 2008 році.
Ікони, фігури та сучасні пам’ятки
У кількох храмах області зберігаються чудотворні ікони. Зокрема, у селі Городок на Заліщанщині — чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, а в Ланівцях на Борщівщині — ікона Пресвятої Богородиці, яка теж вважається чудотворною.
Фігури святого Архістратига Михаїла встановлені в багатьох селах краю: Нараїв (Бережанщина), Бариш, Золотий Потік, Передмістя (Бучаччина), Загір’я, Листопади (Зборівщина), Млинці (1869 рік, встановив М. Псуй) на Козівщині, Голгоча (2007 рік, на місці поховання 11 вояків УПА) на Підгаєччині, Дубівці (2006 рік, на кошти товариства «Агрокомплекс», директор — Г. Пінязь) Тернопільського району, Базар (відновлена у 2012 році після знищення радянською владою) Чортківського району.
У 2012 році на фасаді катедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі встановили скульптури Архістратига Михаїла та Архангела Гавриїла, створені скульптором Романом Вільгушинським за сприяння тернопільського мецената Степана Герила.
Народні звичаї після Михайлового дня
Через тиждень після свята Архістратига Михаїла починається Різдвяний піст, який триває до Святвечора. У народі його називають Пилипівкою, бо починається після дня святого апостола Пилипа.
Віктор Уніят нагадує:
«Не забудьте помолитися святому Михайлу, бо молитва про захист цього дня є однією із найсильніших. Звертаючись до Архістратига з молитвою, варто просити захисту від злих людей, злодіїв, а також від усього нечистого».
Раніше ми писали про те, що у Тернополі рятують пам’ятник на могилі Барвінських.
