Випускникам шкіл-інтернатів важко адаптуватися до самостійного життя. Особливо комунікувати, бути соціально активними і займатися пошуком роботи. У цьому їм допомагають представники соціального проекту «Інформаційно-ресурсний центр для студентів та молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Вихованці інтернатних закладів не готові до реалій самостійного життя після закінчення школи. Роками, перебуваючи в таких умовах, діти звикають до безкоштовних послуг, що надає заклад і тим самим стають споживачами, які не здатні самостійно повноцінно керувати своїм житиям, досягти успіху чи створити власну сім’ю. Система інтернатних закладів не забезпечує таких дітей реальною індивідуальною формою підтримки у навчанні і в підготовці до дорослого самостійного життя. Розповідає голова БФ «Майбутнє сиріт» Андрій Назаренко, який опікується дев’ятьма інтернат-закладами.
У 2017 році випускників 9 класу 14, 8 одинадцятикласників. Ці діти братимуть у часть у щорічній програмі «На порозі самостійного життя». Вони будуть вчитися самостійно приймати рішення та готуватися до реалій, які їх чекають після завершення навчання в інтернаті. – Зазначив Андрій Назаренко.
Діти-сироти після закінчення навчання в інтернаті отримують певну фінансову допомогу від держави. Проте вони не завжди знають як правильно розпоряджатися ресурсами, як комунікувати та вирішувати проблеми дорослого життя.
Діти не готові створити свої власні сім’ї. Вони не мали хорошого прикладу для наслідування, а тому більше обирають спосіб проживання колективний, щоб уникнути проблем. Важливий момент – діти не можуть готувати собі їсти. Це є проблема. Ці всі моменти ми намагаємося проходити під час програми, аби діти були готові до викликів, які виникають у процесі життя. – Каже координатор програми «На порозі самостійного життя» психолог Ірина Вакалюк.
Щороку кількість випускників дитячих будинків становить від 15 до 20 дітей -сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування. З них тільки один або два випускники вступають до вищих навчальних закладів. Всі інші здобувають освіту у коледжах та профтехучилищах.- Каже Андрій Назаренко. – Тож одне із завдань волонтерів – розповісти дітям про важливість освіти.Дуже часто вони не задумуються над вибором професії, а йдуть у навчальний заклад, аби отримати грошову допомогу від держави.
Ми заручилися підтримкою громадських організацій, які покликані донести дітям зв’язок між їхньою професією та освітою в інтернаті. Тобто вибирати не те, де мені більше платять. Хоча на сьогодні це основна причина чому діти йдуть в ті чи інші заклади не задумуючись. – Зазначив Андрій Назаренко.
Отримати необхідні практичні навички та пристосуватися до життя допомагають і тренери із БФ «Карітас». Координатор роботи БФ «Карітас» Наталя Коцюба розповідає: тут дітей навчають готувати їсти, розприділяти кошторис і обов’язки. Складали бюджет сніданку, обіду та вечері. Ми маємо певну суму і маємо в неї вкластися. Буває так, що якась команда має лишні гроші. Ми кажемо, що вони можуть допомогти іншим. Ці завдання навчають комунікації, вмінню працювати в команді, приймати як самостійні, та і групові рішення.
Волонтери фонду «Майбутнє сиріт» кажуть: вони не залишають своїх підопічних після навчальних програм, а продовжують супроводжувати їх у дорослому житті за допомогою навчальних та розвиваючих проектів. Адже знають, що звикнути до дорослого, самостійного життя не так вже й легко.
