Нарешті в Україні стартувала передвиборча кампанія. Хоча в Тернополі її неофіційний початок експерти зафіксували ще кілька місяців тому, пише TeNews.
По суті, ще з цьогорічної весни тернопільські партії і їхні предводителі взялися за благородну справу – «мочити» чинного міського голову Сергія Надала. Звісно, мер міста за свої «темні діяння» з міською земелькою та комунальною власністю цілком заслуговує на критику, але…
Якщо ти вже когось і за щось критикуєш – взамін маєш запропонувати якийсь конструктив. Критикуєш Надала за зловживання із землею – запропонуй свою програму, яка б у майбутньому не дозволяла цього робити. Те саме стосується комунальної власності, збереження зелених зон, роботи комунальних підприємств та інших ділянок життєдіяльності міста. Але схоже, що тернопільським політиканам простіше «в’їжджати» до міськради на горбі в чинного мера, ніж пропонуючи виборцям власні програми, за виконання чи невиконання яких згодом доведеться відповідати.
Отож, перший висновок, який випливає зі сказаного: деякі тернопільські партії точно потраплять до міськради, бо градус критики чинного мера, який виходить з уст їхніх представників, останнім часом просто «зашкалює», а багатьом виборцям така риторика до вподоби.
Але чи означає це, що головна мета партій – тільки місця в будинку на Листопадовій? А як же крісло мера?
По-друге, якби тернопільські політики, які задекларували свою участь у виборах, дійсно мріяли посісти крісло градоначальника, то вони б точно не діяли розрізнено. Навпаки – вони б об’єдналися навколо кандидатури найрейтинговішого претендента і доклали максимум зусиль для того, щоб цей кандидат переміг Надала. А це, за соціологічними даними, може зробити будь-хто, якщо він буде об’єднаним та підтриманим більшістю рейтингових політичних сил і увійде з Надалом у другий тур.
Натомість наші політики працюють кожен сам по собі. А звідси логічно випливає висновок: вибори мера у Тернополі вже давно «злили», бо нікому з кандидатів на цю посаду невигідно перемагати. Брати участь у виборах і вдавати, ніби хочуть перемогти, – так, але перемагати – ні.
Посудіть самі: в Тернополі не відкрито жодного виробництва, немає навіть натяку на перспективність розвитку бодай якось економічної сфери, на її інвестпривабливість. Як у таких умовах новому мерові виконувати свої обіцянки, передовсім соціальні та економічні? Простіше буде, якщо мером залишиться Надал, а всі його конкуренти спокійно займуть свої місця в депутатській залі міськради і всю свою майбутню каденцію критикуватимуть Сергія Віталійовича за промахи. Виходить таке собі українське прислів’я навиворіт: коням легше, якщо баба залишиться на возі.
