Вже декілька років поспіль старовинний Кордишів, що на Шумщині, тішить тернопільських археологів унікальними знахідками, пише 0352.ua.
Скажімо, минулого року під час розкопок дослідники знайшли кам’яну сокира та уламки керамічних горщиків культури шнурової кераміки, а цього літа у стародавньому кургані виявили 14 поховань, що належать чотирьом різним історичним епохам! І серед них найбільше здивувала-розхвилювала могила, в якій знайшов останній спочинок якийсь великий вождь чи воїн із дружиною, адже на жіночому скелеті збереглось чимало дорогих бронзових прикрас!
Красуню і воїна не розлучила навіть смерть
У Кордишеві кожна дитина переповість вам бувальщину про двадцять курганів, що 100 років тому височіли в полі за селом. Однак підприємливий єврей Френкель орендував у місцевого поміщики ті ґрунти, а щоб збільшити орну площу, розорав поле разом із давніми курганами. І хоча минуло сторіччя, селяни й досі знаходять тут людські кістки та фрагменти горщиків.
У ході пошуків науковці Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури на чолі з директором, відомою дослідницею Мариною Ягодинською з’ясували, що кургани насипали приблизно 4 тисячі років тому, в епоху ранньої бронзи, представники культури шнурової кераміки. Річ у тім, що вони кожний керамічний виріб прикрашали своїм «фірмовим» знаком – відбитком шнурка. Отож їх вважають першими жителями центральної та північної Європи. Ще минулоріч, обстежуючи один із курганів, тернопільські археологи натрапили на декілька поховань, у тому числі – чоловіка з кам’яною сокирою. Ймовірно, зброю запхали за пояс померлого. Ясна ріс, дерев’яне древко згнило, а от зроблений із каменя сокирник зберігся.
Людина – лінива істота, тож приблизно три з половиною тисячі років тому в цих рукотворних пагорбах облаштували своє кладовище представники комарівської культури (XIV-XV ст. до н.е.). До слова, вони також мали свою відмінність – ховали парами у позі ембріона, залишивши поруч глиняні горщики з їжею. От і нещодавно наші археологи в одному з курганів (площею 400 кв. м) знайшли чотири поховання. Найзагадковішим виявилось центральне – чоловіка і жінки, причому вона лежала зліва від нього обличчям до землі.
– Скоріше за все, чоловік помер своєю смертю, а от жінку принесли в жертву, щоб вона супроводжувала його та приносила насолоду в потойбічному житті. Адже в ті часи чоловік вважався головним, а жінка підкорялась йому, – пояснює заввідділом археології інспекції Василь Ільчишин. – Свідчення цього – прикраси, адже на скелеті знайдено розкішні бронзові браслети, шийну гривню, довгу (до 40 см) гостру шпильку, схожу на голку, якою заколювали плащ. До того ж біля голови красуні в мішечку лежало ще два великих, масивних браслети. Такого роду поховання попадаються рідко, на десяток могильників буває одне подібне поховання. І нам його пощастило знайти.
Жінку не вбили, а, швидше за все, чимось напоїли (скажімо, дали відвар отруйних грибів чи трав), аби вона заснула, припускає співрозмовник. Зрештою, антропологи повинні встановити, чи є сліди насильницької смерті на кістках скелета.
– В інших могильниках знаходили жіночі скелети зі скрученою шиєю. Отож теоретично встановити причину смерті можливо, – резюмує пан Василь.
Щодо інших трьох поховань, встановити стать без складних лабораторних обстежень важко. Однозначно, що це були дорослі люди.
Труп у вазі
Використали курган за «призначенням» і на початку нашої ери носії вельбарської культури. Щоправда, вони не просто ховали, а кремірували.
– Тобто тіло спалили, а кістки висипали у глибоку керамічну миску й закопали в кургані, – зазначила директор обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури Марина Ягодинська. – Це навіть не миска, а дуже гарна посудина на піддоні, ваза, зроблена з чорнолощеної кераміки. З нею ще треба розбиратись, шукати аналогії.
На жаль, під час робіт її випадково зачепили і пошкодили. Хоча якби не це, траурна ваза так і залишилась би лежати в землі. Тому, жартуючи, вважають, що воно подарована їм фортуною, як бонус.
Та найбільш масовими були поховання періоду княжої доби (або Київської Русі ХІІ-ХІІІ ст.). Як зазначалось, на глибині від 60 см до метра дослідники виявили дев’ять християнських поховань зі складеними на грудях чи животі руками, головами на захід чи південний захід. Серед похованих було троє дітей віком від 2-х до 10-12 років (зважаючи на стан зубів і кісток). Однак ритуального посуду, прикрас чи якихось речей, як от у сусідньому кургані минулого року, не було.
Аналізуючи знайдене, Марина Олександрівна нагадала, що традиція розташовувати кладовища на горі існувала ще донедавна, а початок цьому могли покласти давні кургани.
