Уже у XVII-XVIII століттях активно писали про Тернопіль та його околиці європейські газети. Один перелік назв чого вартий: La Gazette із Парижа, Oprechte Haerlemse courante та Friesche courant із голандських Гарлема й Лєувардена відповідно, Wiener Zeitung із Відня…
Причому на сторінках повідомлень старовинної преси про наше місто постають як визначні діячі, так і прості тернополяни, пише “20 хвилин”.
Газета з Гарлему про ясир
“Тарнопель, 5 вересня. Повідомляють, що цього року татари не нападали. Також деякі тернопільські міщани, котрі торік були забрані татарами у рабство, тепер назад повертаються”, – писала популярна у ті часи Oprechte Haerlemse courante в номері за 20 жовтня 1673 року.
Видання повідомляло, що тернополяни відбули з ясиру на Батьківщину 16 серпня, і пов’язане це все з успішною кампанією отамана Сірка, який напав на Крим, переміг татар, зрівняв Крим із землею і спалив багато місцевостей. Згадала газета і про те, що “у цих подіях його син був втрачений”.
Справді, під час кримської кампанії 1673 року загинув син Івана Сірка Петро Сірченко. Існує навіть народна дума “Вдова Івана Сірка і Сірченки”, за якою це сталося через зраду джури Голуба Волошина. Згідно з повідомленням від 20 вересня 1673 року, опублікованим у книзі “Ojczyste spominki w pismach do dziejów dawnéj Polski…”, Сірко звільнив декілька тисяч полонених. З них 15 тернополян вийшли тоді з півострова. Якщо в Oprechte Haerlemse courante подали, що вони вийшли 16 серпня, то в цьому повідомленні – 19.
До слова цитоване видання із Нідерландів заснував ще у 1656 році Авраам Целестин. Перша його назва – Weeckelycke Courante van Europa, тобто Тижнева газета Європи. Нову назву ЗМІ отримало у 1664 році, причому перше слово у ній – Oprechte – означало “дійсна, непідроблена”. Це мало засвідчувати, що публікують “тільки перевірені факти”.
La Gazette про Дорошенка
Одначе звістки у голандській пресі від 1673 року – не найдавніші подібні про Тернопіль і тернополян. Лідерство у цьому випадку, за результатами нашого моніторингу відкритих архівів старих газет, належало знаменитій французькій Gazette de France або ж La Gazette. Її перший номер вийшов ще 30 травня 1631 року з ініціативи добре відомого багатьом з творів Дюма могутнього кардинала Рішельє.
Так от La Gazette згадала вперше про наше місто ще 2 серпня 1671 року! У Франції це були часи Людовіка XIV та його міністра Жана-Батиста Кольбера, часи реформ і колонізації, зокрема Мадагаскару. Тобто писати французам і так було про що. Але їх цікавили й наші землі. Причина цього – постійні війни з турками. Як не як, а Османська імперія заволоділа значною частиною Європи і загрожувала навіть Відню. А зупиняли східних окупантів саме в наших землях. Сприяло обізнаності французів і те, що коронний гетьман Ян Собеський представляв так звану “французьку партію” і був одружений з француженкою Марією Казимирою Луїзою де Лагранж Аркен.
“… у місцях, де ворожі війська отримували значні втрати, де вони зовсім не прогресували, де не рухалися вперед до заповітної мрії, вони намагалися діяти інакше: шукали тил на околицях невеликих міст. Позаду татарських військ – армія Польщі, яка розпочала сприятливо кампанію в Тарнополі. Але навіть тут вона не могла здобути перевагу…” – читаємо у Nouvelles Ordinaires від La Gazette за 29 серпня 1671 року.
Йдеться про події, що безпосередньо передували польсько-турецькій війні 1672-1676 років. Тодішній гетьман Петро Дорошенко прагнув створити Українську державу від Перемишля до Путивля в союзі з Туреччиною. Події 1671 року розгорталися в основному на Правобережній Україні та Брацлавщині – Тернопіль був тилом.
“Гетьман Собеський брав гарнізони у Леополі, Тарнополі, інших маленьких містах, після чого, поповнивши свою армію, рухався до Кам’янця-Подільського разом з інженерами, щоб працювати над укріпленням цього важливого та стратегічного для нього міста”, – повідомляла La Gazette за 9 серпня 1671 року.
Турки у Тернополі
Наступна згадка, від 25 вересня 1671-го, стосувалася уже йшлося про татар та їхнє завдання перешкоджати польській армії біля Тернополя. Маємо і повідомлення з 1672-го, коли туркам вдалося зайняти наше місто.
“Військо рухалося назустріч тисячам татар, козакам Дорошенка і туркам та ледь не потрапило в лігво ворогів… великий візир з вояками осіли в Тернополі”, – писали 14 жовтня 1672 року.
Тернопільський замок був зруйнований, турки та їхні союзники зайняли Правобережну Україну, Поділля і частину Галичини. Річ Посполита змушена була укласти 28 жовтня 1672 року Бучацький мир, який закріплював ці завоювання. Польські історики згодом назвали цю угоду найганебнішою в історії їхньої країни. Так само сприймали її і сучасники – війна продовжилася і тривала доти, доки турки не відступили.
“Турки записали в деклараціях на Поділлі, що вони підкорили та збираються підкорити собі Теребовлю, Бучач, Підгайці, Галич, Бережани, Тарнополь, Вишнівець, Збараж, Золочів і Рогатин, а також все Покуття”, – знаходимо в La Gazette від 1 вересня 1680 року.
Але фортуна відвернулася від завойовників і наприкінці XVII століття для Тернополя почалося мирне життя. Європейські газети відтоді продовжували писати про наше місто. От тільки теми змінилися відповідно до часу на спокійніші, не фронтові.
Обговорення