4 липня у Києві розпочала працювати нова патрульна служба. Столиця стала першим містом в Україні, де ДАІ та ППС замінили на поліцейських. І вже з перших днів нові правоохоронці захопили серця тисяч користувачів соцмереж, які масово робили селфі з копами та писали про свої враження від поліції, пише Моя газета.
Однак сподобалася нова поліція не лише пересічним українцям. Політики, особливо місцеві, також не проти бачити нових охоронців порядку у своїх містах. Ось і голова Тернопільської ОДА Степан Барна просить пришвидшити процес реформування відомства МВС на Тернопільщині.
«Сьогодні, поспілкувавшись із народними депутатами України від Тернопільщини та радником міністра МВС України Михайлом Апостолом, направили листа щодо необхідності прискорити впровадження програми підготовки патрульно-постової служби в Тернопільській області у 2015 році. Зміни мають бути не лише косметичні а й системні, особливо коли вони стосуються правоохоронної системи», – зазначив Степан Барна.
Але одного лишень бажання голови ОДА – замало. Адже на створення нової поліції в тому чи іншому обласному центрі потрібні гроші. І гроші немалі. Цьогоріч відповідні кошти є лишень для кількох міст: Львова, Одеси, Харкова, Луцька, Миколаєва і Хмельницького. Мало того, як заявила перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе, з 15 липня почався додатковий набір у Львові, Одесі і Харкові. А це означає, що на ці міста підуть понадпланові витрати. То звідки ж взяти гроші ще й для Тернополя?
Але автора цих рядків зовсім не знітила «поліцейська безперспективність» Тернополя. Тож я вирішив спробувати себе в якості кандидата на патрульного поліції в сусідньому Львові, щоб згодом розповісти тернополянам, як усе відбувається.
У місті Лева прийом заявок від кандидатів на навчання у нову патрульну службу розпочався ще 20 квітня.
За умовами МВС, претендентом може стати кожен, кому від 21 до 35 років, без судимостей, з повною середньою чи вищою освітою, фізичним і моральним здоров’ям. Для цього на сайті міністерства (за цією адресою – http://91.227.69.67/form/form.php) потрібно заповнити стандартну анкету: ПІБ, паспортні дані, освіта. До всього потрібно вказати наявність водійських прав і відповісти на запитання «Чи працювали ви і ваші близькі родичі в МВС, на якій посаді і чому звільнилися?».
Тож я заповнив анкету і через декілька днів отримав листа від МВС із запрошенням на перший етап відбору – тестування загальних навичок.
Тестування загальних навичок
– Дякуємо за виявлене бажання стати частиною команди Патрульної служби м. Львів!
Ми раді запросити Вас на перший етап відбору – тестування загальних навичок. Це комп’ютерне тестування на вміння логічно мислити.
Для проходження тестування просимо з’явитися 2015-05-25 10:30:00 за адресою: м. Львів, вул Кривоноса, 1 – Львівський державний університет внутрішніх справ.
Тестування триватиме орієнтовно півтори години.
Звертаємо Вашу увагу, що для допуску до тестування при собі необхідно мати паспорт, – йшлося у повідомленні, яке я отримав на свою електронну скриньку.
Також нагадали, що відбір кандидатів передбачає проходження медичної комісії, здачу нормативів фізичної підготовки, психологічний тест і співбесіду.
О 10:00 біля дверей вказаного університету вже з десяток таких, як я. В основному хлопці, є кілька дівчат. Вік – 25-30 років. Нинішніх даішників серед нас немає. У міністерстві кажуть, що подалося на перездачу не так багато, але проходитимуть тест з усіма. Ті, хто подаються, здебільшого безробітні.
О 10:15 нас запускають на територію, де перевіряють паспортні дані. Пізніше 8 осіб, серед яких я і троє дівчат, ведуть в одну з аудиторій.
Аудиторія – це звичайний комп’ютерний клас, в якому сидить помічник-консультант.
Вона ще раз перевіряє паспортні дані кожного кандидата, потім дає логін і пароль для входження на сайт із тестом.
– Сумки, рюкзаки під стіл. Телефони на стіл. Не переживайте. Це буде щось на зразок IQ-тесту. Почнемо о 10:30.
Тест на логічне мислення й увагу. Дається 60 запитань, поділених на чотири блоки: логічний, математичний, аналогічний і вербальний. Правильна відповідь – 1 бал.
Всіх запитань я, звичайно, не запам’ятав, але деякі із них досі в голові кружляють. Ось, наприклад:
– У класі дівчаток у 2 рази більше, ніж хлопчиків. Яка кількість дітей в класі не можлива? (і перелічені варіанти).
– Дві команди будівельників будують стіни, довжиною 30 м (дві стіни разом) і 2 м висотою кожна. На будування одного квадратного метра використовують 800 цеглин. Скільки знадобиться цеглин, аби побудувати усі стіни?
– Дівчинка займається три рази в тиждень англійською і п’ять разів плаванням. Англійською вона займається по 2 год кожне заняття. На англійську і плавання дівчинка витрачає рівну кількість часу на тиждень. Скільки часу триває заняття із плавання?
– Йшли три дівчинки: Марійка, Олена, Надя. Хтось із них отримав в школі 3, хтось – 4, інша – 5. Дівчинка, яка йшла першою справа отримала трійку, дівчинка зліва від Олени отримала четвірку, а дівчинка справа від Наді отримала п’ятірку. Запитання: хто яку оцінку одержав?
– Вставити слово в рядок: Франція, Італія, Німеччина, ……, Рим, Париж.
– Продовжити рядок: рука, нога, кінцівки, серце, печінка,….. І варіанти відповідей: а) внутрішні органи, б) життєво важливі органи, в) мозок.
Через 50 хвилин перший кандидат звітує про виконання. Результат має одразу. Його назагал не оголошують. Із виразу обличчя хлопця розумію, що результат «не дуже».
Потім дівчина біля мене завершує. 41 – підглянув я. 41 із 60. Непогано.
Тепер моя черга. Результат – 43 бали.
Я результатом не дуже задоволений, бо, думаю, міг би і краще відповісти, але нічого вже не поробиш – тест можна здати лише один раз.
При дверях університету вже чекають люди з наступної групи. Бажаю їм удачі і їду додому в надії на отримання запрошення на наступний етап.
Довго чекати не довелося. Уже через три дні на мою електронну скриньку прийшло запрошення на ВЛК.
Тест №2 – військово-лікарська комісія
Зміст листа з запрошенням доволі детальний:
Шановний ……..,
Вітаємо Вас із успішним проходженням Тестування загальних навичок!
Запрошуємо Вас пройти військово-лікарську комісію (ВЛК):
2015-06-05 13:00:00 у лікарні ГУМВС України у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, 233.
При собі обов’язково мати такі документи:
1. Паспорт.
2. Витяг із медичної документації за місцем проживання за останні 5 років, завірений печаткою медичної установи.
3. Для чоловіків – військовий квиток.
Проходження ВЛК передбачає такі обстеження: аналізи крові та сечі, електрокардіограма, рентген (у випадку відсутності готових результатів рентген обстеження за останній рік), огляд лікарями-спеціалістами.
В разі наявності та для прискорення процесу проходження ВЛК, Ви можете принести з собою та надати наступне:
• Результати флюорографії, зробленої за останній рік
• Електрокардіограма з висновками, зроблена протягом останнього місяця
• Результати Загального аналізу сечі, зробленого протягом останнього місяця
• Результати Загального аналізу крові, зробленого протягом останнього місяця
• Результати Аналізу крові на цукор, зробленого протягом останнього місяця
• Результати Аналізу крові на RW, зробленого протягом останнього місяця.
Я, наївний, думав, що згадана поліклініка має бути ледь не у центрі Львова (це ж МВС!), а виявилося, що вулиця Замарстинівська – це там, де «чорт каже «надобраніч» – на околиці міста. І їхати туди громадським транспортом – не менше години. Звісно, можна було б взяти таксі, та коли я почув ціну проїзду – 83 гривні (!) – зрозумів, що за ці гроші простіше вернутися до Тернополя і ще тричі об’їхати наше місто навколо.
З горем пополам таки добрався до поліклініки. І вже від побаченого там зрозумів, наскільки правильно вчинив, коли завчасно поздавав у Тернополі всі перераховані у запрошенні аналізи. Бо зважаючи на ту кількість людей, яку зустрів у львівській поліклініці, і на той «швидкий темп» проходження кожним із них медичних спеціалістів, зрозумів, що якби ще мені довелося тут, на місці, здавати всі аналізи, то я б застряг у місті Лева надовго. Хоча в реєстратурі мене відразу попередили, що навіть з готовими аналізами за день можу і не впоратися.
– Не жалійтеся. Ми робимо все, що можемо. Норма пропуску ВЛК – 30 осіб за день у мирний час і 60 у військовий. А вас тільки сьогодні є 170. Тож заспокойтеся і майте терпіння. Нам теж нелегко.
Не знаю, чи то я такий «везунчик», а чи з якоїсь іншої причини, але пізніше дізнався, що того дня на підмогу львівським лікарям приїхала медична комісія з Тернополя. Можливо, саме завдяки цьому мені вдалося пройти ВЛК того ж дня, бо від збільшення кількості лікарів збільшилася й кількість відповідних кабінетів для огляду. І це, повірте, нечувана рідкість – пройти ВЛК зо один день, тому що після мене – о 20-й годині (!) – залишалося ще 15 чоловік, які не встигли пройти комісію. Залишенці такому стану речей обурилися: дехто немісцевий, а дехто відпрошувався з роботи, але ніхто й нічим їм не міг зарадити – лікарі також не залізні і працювати з восьмої до восьмої – це вже подвиг.
Але як усе виглядало?
Спершу при вході у тебе перевіряють паспортні дані, військовий квиток (для хлопців) і наявність витягу з медичної документації за місцем проживання за останні 5 років. Далі ідеш в реєстратуру, де отримуєш відповідну форму для проходження огляду. Свої візи там мають вписати хірург, невропатолог, дерматолог, терапевт, отоларинголог, стоматолог та офтальмолог. Ну і, звісно, бажано мати з собою результати аналізів, інакше доведеться тут же все проходити й здавати.
– Іди спочатку до стоматолога – то найпростіший тут лікар. Відкрив рот, вона заглянула, далі розписалася в твоїй карточці – і ти вільний! – радить мені хлопець, що стоїть поряд. Каже, що проходить комісію вже третій день. Терапевт скерував до кардіолога, а той на додаткові обстеження. Сьогодні планує тріумфувати.
Серед хлопців чую, що найчастіше «відсіюють» через зір, серце і… плоскостопість.
Оскільки зі здоров’ям у мене завжди все було добре, я не особливо переживав за результат. Побоювання викликав лише сам процес і ті черги, які юрбилися біля кожного кабінету. Пригадую, що в кабінет до хірурга навіть вівся спеціальний запис і станом на 11 годину я був там під номером 110 зі 170! Ще досі дивуюся, як я встиг потрапити до нього о 19.30 – рівно за півгодини до завершення роботи ВЛК. Але навіть там все завершилося добре: хірург спершу довго й ретельно мене оглядав, але не виявивши ніяких відхилень, запитав про мою професію. Дізнавшись, що я – тернопільський журналіст, з посмішкою на обличчі гепнув мені штамп і побажав успіхів.
Третій тест – перевірка рівня фізичної підготовленості
13 червня, коли я вже перестав сподіватися, а дехто з претендентів уже пройшов всі три етапи, мене запросили на перевірку рівня фізичної підготовленості. Через 8 днів після другого тесту.
Запрошуємо Вас на наступний етап відбору – Перевірку рівня фізичної підготовленості.
Для визначення рівня фізичної підготовленості просимо з’явитися 17 червня 2015 року о 10:30 за адресою: м. Львів, вул. Янева, 10. Спортивний легкоатлетичний комплекс «Динамо».
При собі обов’язково необхідно мати:
• паспорт
Вам буде запропоновано виконати такі вправи:
• Біг на коротку дистанцію (100 метрів)
• Біг на середню дистанцію (1000 метрів)
• Підтягування.
Всі вправи виконуються на вулиці.
Перевірка триватиме орієнтовно одну годину.
Будь ласка, розраховуйте свій час, одягніться відповідно та беріть з собою питну воду.
У разі несприятливих погодних умов (температура повітря в день проведення тестування -10°С та нижче АБО +30 та вище та/або наявність сильних опадів), перевірка проводитися не буде.
Для уточнення інформації стосовно проведення перевірки за несприятливих погодних умов, просимо звертатися на «Гарячу лінію» 
(032) 258 62 22.
Будь ласка, врахуйте, що ми не маємо можливості переносити дату та час тестування, а також не зможемо допустити Вас до проходження тесту в разі запізнення або відсутності будь-якого з вказаних вище документів.
У разі неможливості з будь-яких причин продовжувати участь у конкурсі, будь ласка, надішліть фразу «не підтверджую» у відповідь на цей електронний лист.
17 червня, стадіон «Динамо». На бігових доріжках зібралося чимало кандидатів. Всі такі різні і водночас типові: атлети і пузані, високі і приземкуваті. Хоча переважно звичайні на вигляд хлопці з сіл, обласних і районних центрів. Дівчата здавали нормативи окремо. В інший день.
Хлопці ж юрбилися біля таблички з нормативами й одразу оцінювали свої шанси. Переважно скептично.
– Ох, та я останній раз у школі підтягувався!
– Та я кілометр можу і не пробігти!
– Пацани, а реально за 13 з половиною секунд пробігти сто метрів?
Погода по-справжньому літня: надворі спека +25. Підтягнутися за таких погодних умов ще не проблема, а от біг…
Нас ділять на кілька груп. Перевіряють паспорти і довідки 086(о) (ці довідки мусять мати ті кандидати, яких ще не запрошували на ВЛК). Чоловік у цивільному проводить інструктаж.
Далі на розігрів дають три хвилини і – на перекладину.
Щодо мене, то я нітрохи не термінатор. Хоч і ходив колись у спортивні зали, але якихось особливих успіхів за собою в цьому не помічав. Ще люблю грати у футбол. Іноді – поїздити на велосипеді. Ось і вся моя підготовка. Ну принаймні за підтягування я був спокійний, тож і виконав необхідну норму. Хоча вимоги до виконання вправи доволі серйозні: не можна борсатися на перекладині, робити ривок, підіймати ноги. Мені під силу лиш п’ять разів. Соромно, проте я на рівні з основною масою. На «трієчку».
Далі – біг. Біжать одразу четверо на доріжці. Ми ще не встигли стати на старт, як уже дали команду «Руш!». Сто метрів пробігаю за 15,3 секунди – «нізачот», на трійку треба хоча б 15,0. На «5» цей норматив складають одиниці.
Усюди стоять люди з відеокамерами і фільмують процес на випадок, якби комусь із кандидатів захотілося згодом оскаржити свій результат.
У цей час деякі групи вже складають біг на кілометр. Вже на другому колі хтось відстає на чверть, хтось іде пішки. Останнім біжить хлопець із надмірною вагою. Гучно і важко дихає, проте не сходить з дистанції. Наша група розминається.
Одразу зі старту я вирішив «рвонути» і тільки згодом зрозумів, наскільки хибним було це рішення. Бо бігти з усіх сил у 25-градусну спеку цілий кілометр – це на грані самогубства. Вже перед самим фінішем мені здалося, що ще якась мить і я виплюну легені. У підсумку мій результат – 4,15 хв. – «трійка».
Не знаю, як можна було повкладатись у ці норми. Пробіг погано, підтягування часто не зараховували. Навряд чи пройду далі…
Однак «не пройшло і півроку», як отримую нового листа від МВС.
Психологічне тестування
Ми раді запросити Вас на психологічне тестування кандидатів до Патрульної служби.
Психологічне тестування проводиться у формі комп’ютерного тесту та складається з питань з готовими варіантами відповіді, не потребує жодної спеціальної підготовки та не покликане оцінювати рівень знань.
Просимо з’явитися 22 червня 2015 року об 11:30 за адресою: м. Львів, вул Кривоноса, 1 – Львівський державний університет внутрішніх справ.
Тестування триватиме орієнтовно дві з половиною години.
Звертаємо Вашу увагу, що для допуску до тестування при собі необхідно мати паспорт.
Після тестування вам буде запропоновано заповнити анкету та автобіографію та надати копії (при собі також потрібно мати оригінали) наступних документів:
• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• свідоцтво про народження;
• документи про здобуття освіти;
• свідоцтво про шлюб;
• свідоцтво про реєстрацію зміни прізвища, імені та по-батькові (якщо така зміна мала місце);
• посвідчення водія;
• дві фотокартки 3х4;
• військовий квиток (для чоловіків);
Копії всіх документів необхідно підготувати завчасно та принести з собою разом з оригіналами.
Як і під час першого тестування, нас поділили на групи за аудиторіями.
Претендентам потрібно пройти тест MMPI-2 (Мінесотський багатопрофільний особистісний опитувальник), що складається з 567 питань, на які потрібно відповідати «так», або «ні».
Пропонують питання штибу «Чи хочеться вам іноді щось розтрощити?», «Чи не здається Вам, що вами керують із-зовні?», «Чи любите Ви свою маму?», «В дитинстві Вам подобалось бавитись ляльками?», «Вас турбує ваш шлунок?», «Жінка повинна мати таку статеву свободу, як і чоловік?», «Чи був у вас нетрадиційний секс?», «Чи отримували Ви задоволення від куріння марихуани?» та подібних.
Тест адаптований українською мовою. Іноді питання повторюються або просто перефразовуються.
– Головне тут – відповідати чесно. Якщо комп’ютер зафіксує брехню – вам доведеться проходити додаткове психологічне тестування. Не потрібно ідеалізувати себе, бо тест все-одно виявить обман. Правильних, чи неправильних відповідей тут немає. Тож просто будьте відверті, – говорить інструктор перед тестом.
За результатами тесту потім отримують шкали. Шкалу брехні, уваги, достовірності результатів тесту, депресії, манії, істерії, стресу та ін. Виділяють на його проходження понад півтори години, але впоратись можна швидше.
Після складання психологічного тесту просять заповнити згоду на використання і обробку персональних даних, анкету та автобіографію і збирають копії документів.
В анкеті, зокрема, слід вказати дані своїх родичів (ПІБ, дату та місце народження, місце проживання, роботи), свої місця роботи та навчання, згідно з трудовою книжкою, чи має претендент якусь власність, як то авто, нерухомість. Автобіографія стандартна.
Разом з проходженням психологічного тесту все займає близько трьох годин.
Співбесіда
Ми раді запросити Вас на фінальний етап відбору кандидатів до Патрульної служби м. Львів – особисту співбесіду! – яка відбудеться 26 червня 2015 року о 12:15 за адресою: м. Львів, вул Кривоноса, 1 – Львівський державний університет внутрішніх справ.
Співбесіда проводиться групою експертів з метою встановлення відповідності особистісних характеристик та мотивації кандидатів особливостям роботи в Патрульній службі.
Одразу після співбесіди, Вам буде запропоновано пройти інтерв’ю з психіатром та надати сертифікати від психіатра та нарколога за формами 122 та 140. Це є обов’язковою вимогою для всіх кандидатів до Патрульної служби.
Нагадуємо, що для допуску до співбесіди при собі необхідно мати паспорт і військовий квиток та з’явитися на контрольно-пропускний пункт за 15 хвилин до початку співбесіди.
Далі була співбесіда. Заходиш у кабінет, в якому сидять п’ятеро спеціалістів і кожен із них задає тобі запитання. При цьому є серед них психолог і психіатр, які «січуть» твою манеру спілкування, поведінку, щоб можна було скласти твій психологічний портрет.
Я тільки сів, одразу запитали, чи комфортно мені вести діалог на такій малій відстані від них. Потім попросили розповісти про себе. Далі просять розповісти про свої позитивні і негативні сторони. Постійно перебивають і ставлять нові запитання, недослухавши відповідь на попередні, від чого складається враження, що для них важлива не відповідь, а те, як я говорю. Потім «влазять» глибше:
– чи були у мене проблеми з законом,
– навіщо я прийшов до них,
– що я можу корисного зробити для поліції,
– чи боюсь я крові,
– чи впливають на мене стресові ситуації і як я буду себе вести в тій чи іншій ситуації, яку вони наведуть,
– чи стріляв я зі зброї,
– чи порушував правила дорожнього руху,
– чи боюсь трупів,
– чи давав хабарі і чи буду брати хабарі.
Також змальовували різні гіпотетичні ситуації при роботі поліції, аби зрозуміти, як я буду себе поводити в них.
На цьому – все. Мені побажали успіху і сказали, що у випадку позитивного рішення мені, як і раніше, прийде запрошення на навчання. А тут, як уже свідчить досвід київських поліцейських, повного курсу правознавства не буде – тільки те, що потрібно патрульним у житті. Будуть нові дисципліни – корупція, етика, комунікація, робота з населенням.
На момент підготовки цього матеріалу його автору запрошення ще не прийшло, оскільки у Львові ще не почали формувати третій потік кандидатів. Однак із 15 липня там поновився прийом анкет. Тож якщо ви, шановні тернополяни, бажаєте стати частиною патрульної служби Львова – вперед!
Обговорення