Радісна подія в житті українських домініканців: міська влада Чорткова повернула Ордену Проповідників приміщення колишнього чоловічого монастиря, розташованого просто попід стінами костелу Святого Станіслава, йдеться на сайті Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського.
З цим костелом, заснованим чортківським воєводою Станіславом Гольським у 1610 році, повʼязана трагічна сторінка міської історії. Вночі з 1 на 2 липня 1941 року в монастир прийшла група НКВС. Чотирьох з домініканців – найстарших й немічних – здійсники радянського терору застрелили прямо в ліжках. Іншим чотирьом наказали збирати речі – нібито для депортації в Сибір. Після їх привели на берег річки Смотрич (хвилин за 20 від монастиря) і розстріляли там. Вранці городяни знайшли тіла монахів – НКВСники дали дві години на поховання, загрожуючи просто скинути тіла у воду. Тож домініканців закопали прямо на березі, без трун, і лише в 50-літню річницю звірячого вбивства їх перепоховали в спеціально зведеній каплиці на міському кладовищі.
Спустілий костел перетворили на склад продтоварів. Аби принизити Церкву, на місці вівтаря зробили туалет. Частина монастиря згоріла, а у вцілілій будівлі відкрили швейну фабрику. Хоча після розпаду СРСР фабрика перестала існувати, приміщення все одно не повертали домініканцям. Воно потроху старіло, аж поки тепер, в 2015-му, історичну справедливість відновлено.
Досі брати-домініканці живуть в Чорткові в окремому двоповерховому затишному будиночку неподалік від костелу. Отримання у власність колишнього монастиря потребує значних фінансових вливань, часу, сил, аби реконструювати велике приміщення і зробити його придатним для життя монахів. «Кров закатованих НКВС отців і братів домініканців також просить молитовного духу у цих стінах, де вони, будучи ще у цьому світі, молилися. То ж будемо молитися і ми, аби дух благодійницва та жертовності схилив серця спонсорів для відновлення спаплюженої святині», – прокоментували цю новину в соцмережі Фейсбук.
Спустілий костел перетворили на склад продтоварів. Аби принизити Церкву, на місці вівтаря зробили туалет. Частина монастиря згоріла, а у вцілілій будівлі відкрили швейну фабрику. Хоча після розпаду СРСР фабрика перестала існувати, приміщення все одно не повертали домініканцям. Воно потроху старіло, аж поки тепер, в 2015-му, історичну справедливість відновлено.
Досі брати-домініканці живуть в Чорткові в окремому двоповерховому затишному будиночку неподалік від костелу. Отримання у власність колишнього монастиря потребує значних фінансових вливань, часу, сил, аби реконструювати велике приміщення і зробити його придатним для життя монахів. «Кров закатованих НКВС отців і братів домініканців також просить молитовного духу у цих стінах, де вони, будучи ще у цьому світі, молилися. То ж будемо молитися і ми, аби дух благодійницва та жертовності схилив серця спонсорів для відновлення спаплюженої святині», – прокоментували цю новину в соцмережі Фейсбук.
Обговорення