Адміністративно-територіальна реформа в Україні набуває все реальніших обрисів. Власне, ця проблема назріла вже давно, але в умовах кризи стала дуже гострою — годувати таку армію чиновників країна вже неспроможна. Отже, зміни стали необхідністю, пише “Нова Тернопільська газета”.
Наразі списи ламають довкола реформування і укрупнення областей (зокрема, Тернопілля може опинитися в конгломераті з Хмельниччиною і Вінниччиною), однак тут поки що панує цілковита невизначеність. А ось із низовими ланками столичні чиновники і коаліційні політики ніби визначилися: невдовзі сільські, селищні і міські ради, а також районні держадміністрації мають замінити територіальні громади.
Умови
Що це дасть самим новоутвореним громадам? Передусім — свободу формування власних бюджетів на кшталт такої, яку нині мають місцеві самоврядування обласного центру Тернополя та Чорткова як міста обласного підпорядкування.
Однак тут не все так гладко. Поняття “бюджет” передбачає не лише розподіл доходів, а й забезпечення всіх видатків, тому новостворені громади однозначно мають бути міцними та самодостатніми з фінансової точки зору.
Час дотацій і субсидій поступово минає. Запущений процес децентралізації передбачає не лише покращений механізм наповнення місцевих бюджетів — на громаду важким тягарем лягає фінансування, наприклад, різноманітних закладів на її території, ЖКГ і т.д. Тепер Київ буде забезпечувати лише витрати на загальну освіту та медицину, а як “закрити” решту витрат, громада шукатиме сама. Тому новостворені громади у першу чергу досліджують так званим коефіцієнтом спроможності (простою мовою — відношенням доходів до видатків). Підраховано, що якщо цей коефіцієнт дорівнює одиниці чи близький до такого значення, то громада зможе себе утримувати, маючи у складі не менше 12,5 тисячі людей. Якщо ж людей менше, то підрахунок слід вести індивідуально.
Ще однією важливою умовою є відстань дорогою з твердим покриттям від центру громади до найвіддаленішого населеного пункту. Вона не має перевищувати 20 км, у крайньому разі — 25 км. Крім того, новостворений центр громади повинен мати приміщення для розміщення органів влади.
Зліпити такі громади, де всі ці умови однозначно були б виконані, дуже непросто. Тим більше, що в процес реформування активно вставляють палиці в колеса представники певних сільрад, бо якщо нині умовна Ганя працює секретарем в умовній сільраді, то, очевидно, зі зникненням тої сільради Гані “робота сі втратить”. А тому протистояння часом дуже гостре…
Громади
Між тим, створена при ОДА робоча група помалу діє і 21 травня на розгляд чотирьох гуманітарних комісій обласної ради був представлений перспективний план формування території громад. Цей план депутати облради мають затверджувати на сесії, однак наразі він далекий від ідеалу. Багато про що говорить той факт, що комісії навіть не ухвалили якогось рішення щодо плану, лише взявши його до уваги. Можна спрогнозувати, що навіть під час сесії до нього будуть внесені корективи.
Та все ж давайте розглянемо, що комісія вже напрацювала. Отже, наразі Тернопілля поділили на 30 громад. Їх центрами, окрім 17 райцентрів та Тернополя, стануть ще 12 населених пунктів. Це, зокрема, міста Копичинці та Хоростків — Гусятинського, Скалат — Підволочиського, Почаїв — Кременецького, а також селища Залізці — Зборівського, Вишнівець — Збаразького, Мельниця-Подільська — Борщівського, Товсте — Заліщицького, Золотий Потік — Бучацького, Микулинці — Теребовлянського району.
Тернопільський район, передбачається, буде поділений на чотири громади. Північ утворить громаду з центром у Байківцях, південь — з центром у В. Березовиці, схід поки що визначається зі “столицею”, обираючи між В. Бірками і В. Гаями, а захід (у тому числі села Забойки, Довжанка і Підгороднє) приєднають до Тернополя.
Як ми уже зазначали, цей розподіл — не остаточний. Про своє бажання стати центрами громад заявили також Скала-Подільська — Борщівського, Великі Дедеркали — Шумського, Гримайлів — Гусятинського та Золотники Теребовлянського району. Але до них є певні питання…
Проблеми
Процес реформування поставлений у дуже жорсткі рамки. Уже до 1 червня попередній план, узгоджений облрадою, має бути представлений на засідання Кабміну в Києві. Після затвердження в столиці його знову спустять “до низу” — на затвердження до місцевих громад.
Однак остаточне слово — за мешканцями сіл і селищ. Вони мають самі сказати, в якій територіальній громаді хочуть перебувати. Отож, чиновники ОДА радять не надавати попередньому плану особливої уваги. Та у селах люди не дуже схильні вірити чиновникам, вважаючи, що саме нині — найважливіший момент, а після затвердження Кабміном уже ніхто нічого не змінить.
Між тим представлений попередній план має суттєві недоліки. Території часто “розрізані” буквально “по живому”, історично споріднені та об’єднані культурною спадщиною села рознесені по різних громадах.
Далеко не завжди витримується і територіальний принцип. Наприклад, у Шумському районі деякі села віддалені від центру на 60-70 км, і це —далеко не поодинокий випадок. Дивно також, що села Івачів (водогін) та Малашівці (сміттєзвалище) поки що не увійшли до Тернопільської громади. Отже, поки що вважатимемо представлений варіант лише проектом, а як він зміниться, залежить найперше від завтрашньої сесії облради.
