Цим фейлетоном продовжується серія публікацій, що стануть для тернополян захоплюючим чтивом з елементами детективного та пригодницького жанру. І відкриють їм очі на багато речей, про існування яких вони раніше, можливо, навіть не здогадувалися.
Для початку нагадаю читачам, що місто Файне – це місто-близнюк нашого Тернополя, де і проблеми точнісінько ті самі, типові тернопільські. Тож я з’ясувую, як файнівчани їх вирішують. Та, мабуть, занадто активно почав усім цікавитись, бо викликав підозри у тамтешньої муніципальної поліції. Тож я опинився в кабінеті головного поліціянта Файнівської міськради.
Коня кують, а жаба ногу підставляє
Грізний головний поліціянт відчутно пом’якшав, побачивши моє депутатське посвідчення і дізнавшись про мету приїзду, відтак розмова наша продовжилася вже по-людськи. А ще він відчув у мені професійного юриста, тож на всі запитання відповідав правду, тільки правду, і нічого, крім правди.
Навряд чи багатьом відомо , що на сьогодні в нашій багатостраждальн
На моє прохання розповісти, чим займаються поліціянти Файного, їх очільник гордо випнув груди і зачитав довжелезний перелік службових обов’язків. Згідно з ним «муніципали» невсипно пильнують за порядком та благоустроєм на території міста. Навіть за тим, щоби несвідомі громадяни килимів з балконів не витрушували, а їхні песики нужду на газонах не справляли. І щоб автовласники гаражі самовільно не будували… І щоби приватні підприємці на парканах саморобну рекламу не вішали… Усе життя файнівчан, одним словом, – під пильним муніципальним оком. От тільки, крім наглядати, те «око» більше ні на що неспроможне. Приборкувати пияків-хуліганів чи ловити злодіїв-бандитів вони не можуть, бо закон права не дає. Можуть лише скласти протокол та викликати міліцію. Затримувати нетверезих водіїв чи штрафувати власників авто за парковку в заборонених місцях – теж зась! Хіба скласти протокол і викликати ДАІвців. Навіть рідну Файнівську міськраду чомусь не орли-«муніципали
Великий муніципальний секрет
Про «ефективність» тієї допомоги мені вдалося дізнатися дещо сумне та невеселе вже наступних днів гостювання у Файному. У міській прокуратурі, зокрема, повідомили, що вимушені час від часу скасовувати ті поліцейські протоколи, бо вони складені або невірно, або неправомірно, або за неустановленою законодавством формою. В міліції при згадці про «сприяння» поліціянтів тільки скривилися – мовляв, від них лише зайвий клопіт. Бо як мерія, приміром, посилає своїх «муніципалів» розганяти стихійні ринки, то міліціонери мусять йти слідом, як нянька за дитиною – щоб, бува, яка недобра від злиднів сільська бабка та порожнім ящиком в того поліціянта не поцілила. Не кажучи вже про якісь «рейди» проти підприємців, в яких контролерів і без того вистачає, що аж ніяк не сприяє їхньому дружньому ставленню до новоявлених перевіряючих. До речі, ні торгівля нахабних бабусьок, ні рекламні «спотикачки» підприємців, з якими теж активно боролися поліціянти, з вулиць міста так і не зникли.
А мій добрий файнівський знайомий дядько Василь розповів, як остаточно розчарувалися в можливостях своєї муніципальної поліції самі файнівчани. Всім відомо, як трафляють справжніх українців на фоні російської агресії присутність москальських товарів в магазинах. Файне – теж місто патріотичне, тож минулого літа тамтешня міськрада прийняла рішення про обов‘язкове маркування москалячих товарів. А стежити за виконанням приставили саме «муніципалів». Знаючи, що не мають законних прав для такого контролю, вони, правда, звично впали на хвіст працівникам управління торгівлі та захисту прав споживачів, чи то пак активно кинулися їм допомагати. Однак результат виявився плачевним. Як і в Тернополі, у Файному продовжують маркувати москальську продукцію лише в кількох магазинах. Поліціянти же роблять вигляд, що їх засліпило. Що трафляє місцевих патріотів ще більше.
А тепер – про ще дивніші речі. Хоч муніципальна поліція Файного і проїдає фактично даремно народні гроші (кажуть, що це сотні тисяч гривень щорічно), але ні громаді, ні навіть депутатам невідомо, що це за суми і як використовуються
«Давай, до побачення!»
Найголовніше в моїй розповіді те, що насправді місту Файному – як, до речі, і Тернополю – ніяка муніципальна поліція не потрібна. Всю роботу, яку вона начебто виконує, спокійно робили, роблять і робитимуть відповідні служби. Більше того – і тут прошу особливої уваги! – управління муніципальної поліції не може дублювати жодні офіційні органи, в тому числі й міліцію. Ви, можливо, не повірите, але діяльність цього управління прямо не передбачена в жодному Законі, законному чи підзаконному акті. З тим самим успіхом запобігати порушенням може будь-хто з мешканців міста Файного, повідомивши телефоном міліцію, чи певний відділ міськради, чи відповідне комунальне підприємство.
В жодному Законі України немає навіть терміну «управління муніципальної поліції міської ради». Тому в дивному місті Файне пробує захищати законність структура, яка сама стоїть поза законом. З якою реальною метою її створено і чиї конкретно інтереси вона обслуговує – знову ж таки невідомо… Тому і своєму доброму файнівському знайомому дядьку Василю дав (і попросив передати далі) наступну пораду:
– якщо люди, одягнені у форму муніципальної поліції, почнуть пред’являтимуть вам будь-які претензії, то відразу згадайте, що сучасне законодавство України не дозволяє муніципальним службам охорони порядку зупиняти правопорушення, застосовувати силу, вчиняти слідство, арешти, будь-які перевірки і тому подібне. Тому в разі непорозумінь із «муніципалами» краще набрати номер телефону 102 і викликати міліцію – це і надійніше буде, і вже точно в рамках Закону та Конституції!
– підприємці, до яких поліціянти раптом завітають з якоюсь перевіркою, мають повне право сказати їм «Давайте, до побачення!». Тим більше, що Кабмін заборонив із 1 січня усі перевірки суб’єктів господарювання.
Та й взагалі, поки на державному рівні не прийнято закон, де буде зазначено, що ця структура є суб’єктом владних функцій, діяти вона може виключно на громадських засадах. І точно не за бюджетні (тобто, наші з вами) гроші.
Далі буде…
Віталій Цимбалюк
