Президент України нещодавно підписав указ про продовження терміну мобілізації до армії. І якщо раніше було відносно сутужно із призовниками, а добровольців – небагато, то тепер і поготів, пише “Нова Тернопільська газета”.
Хлопці й чоловіки шукають усіляких способів, аби уникнути повістки, бо невідомо, за що і за кого воювати, відтак мобілізовують тих, кого вдалося схопити ледь не за руку. І якщо цілком здорового, але з пухким гаманцем лікарі на папері ще зроблять “слабим”, то бідному із села, яким вітер колише, у медичній книжці виводять: “здоровий, до служби придатний…” Постає запитання: який же толк з новобранця, який не хоче воювати? Чи не краще, даруйте за тавтологію, “краще менше, та краще” – тобто, щоб служили і воювали професіонали – хто хоче і вміє, а не горе-вояки, які ніколи зброї в руках не тримали, мають цілий “букет” болячок і чи не відразу стають на полі бою гарматним м’ясом? Утім, військкомати і владу на місцях така глобальна проблема, очевидно, не надто хвилює. Їм головне – виконати “план”, який доводять “верхи”, бо за це суворо питають…
Водій без… одного ока
– Коли я в Яворові викладала основи тактичної медицини, ніяк не могла повірити у те, що бачу, – розповідає тернополянка Марія (ім’я на прохання співрозмовниці змінене, – авт.). – В одного 50-річного бійця замість ока був… протез. А він служив ще й у водійському батальйоні! Питати чоловіка, як його мобілізували, було якось нетактовно, тим паче, що був дуже наполегливим у навчанні. Уже згодом його товариші розповіли, що він – не доброволець, має військове звання, тому й призвали. А ще розповіли, що у батальйоні є чоловік, який глухий на ліве вухо і навіть носить слуховий апарат. Таких, у кого спинні грижі чи проблеми зі шлунком, взагалі не перелічити. Нема кому воювати, тому беруть, по суті, усіх підряд. Буває, що хтось з них потрапляє до госпіталю, але весь курс лікування не проходить – повертають назад, бо нема ким замінити. А скільки ця війна наплодить алкоголіків! Забираючи на службу, ніхто особливо не переймається психотипом бійця, а не в кожного ж психіка витримує вже після першого бойового хрещення, відтак топлять страх та емоції в алкоголі. Багато хто в армії, відчувши “свободу”, просто починає пиячити… Причини – різні, тільки наслідки сумні.
Повістка… покійникові
Нещодавно принесли повістку синові відомої тернополянки, який… загинув рік тому.
– Син на 9-ту ранку мав прибути з документами до військкомату, – розповідає мати. – Не прибув, бо має більш ніж поважну причину. Цікаво, що буде далі? Пришлють повістку до суду? Заведуть кримінальну справу за ухиляння від військової служби? У цій країні взагалі права рука знає, що робить ліва? Навіщо нам усі ці органи обліку, без яких кроку не ступиш? Нескінченні довідки, прописки, виписки? Навіщо вони, якщо, куди треба, ця інформація все одно не доходить?
Повістку отримав громадянин… Молдови
А ось у Кременці повістка надійшла на ім’я громадянина Молдови Івана Селедця. Керівникові “Народної ради Кременеччини” Віталію Савчуку представники Кременецько-Шумського райвійськкомату принесли розпорядження, що зобов’язує оповістити активістів і отримати повістки. Як сталося, що громадянинові Молдови виписали повістку, – у військкоматі пояснити не можуть.
Іван уже багато років живе і працює в Кременці. Він – підприємець, голова Кременецького осередку ВО “Автомайдан”, неодноразово допомагав у визволенні полонених і пошуку загиблих вояків.
– Для Івана це було несподіванкою, – розповідає заступник голови ГО “Народна рада” Володимир Шевчук. – Тим паче, що він не є членом нашої організації, як про це вказано у повістці у графі “місце роботи”: “ГО “Народна рада Кременеччини”. Сам факт уже абсурдний, адже ми – не юридична особа, не отримуємо заробітну плату, не сидимо у кабінетах, а збираємося на добровільних засадах, тому як це можна вважати місцем роботи, – не знаю.
…Поки з мобілізацією коїться такий безлад, тим часом війна триває, хлопців везуть у трунах. І абсолютно нічого не вирішать ні шоста, ні сьома, навіть “…надцята” мобілізації, допоки до неї не підходитимуть ґрунтовно і не робитимуть поділ українців на “касту недоторканних” і простих смертних, допоки у нас таке головне командування, адже, як відомо, риба гниє з голови…
