"Війна за незалежність України зі спадкоємцем СРСР – Росією, триває і сьогодні", – Федір Полянський

Напередодні Дня пам’яті і примирення та 70-ліття з Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні ми поспілкувались про нові традиції вшанування цих днів із кандидатом історичних наук, доцентом ТНТУ ім. І. Пулюя, представником Партії “Солідарність — Блок Петра Порошенка” Федором Полянським.

– В Указі Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» жодного разу не вжито звичне для багатьох українців словосполучення «Велика вітчизняна». Натомість, ці документи спонукають по-новому проаналізувати і переосмислити наше минуле.

– Друга світова війна стала глобальним військовим конфліктом і найбільшою трагедією всесвітньої історії ХХ століття. Адже на той час у бойових діях брало участь майже 80 % людства на територіях двох третин від усіх існуючих держав. Тож, коли нам намагаються нав’язати значно звужену версію про домінуючу визвольну місію тільки СРСР, все це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

– У ті без перебільшення трагічні часи Україна географічно стала епіцентром геополітичних інтересів двох тоталітарних держав…

– Для нас, українців, війна розпочалася ще у березні 1939 року. Після розвалу Чехо-Словаччини було проголошено Карпатську Україну. Відстоювати її незалежність прийшлось українським січовикам.

Близько 120 тисяч українців Галичини у вересні 1939 р воювали у складі Війська Польського з націонал-соціалі

стичною Німеччиною. Натомість, на боці СРСР українці брали участь у фінській, балтійській та бессарабській військових кампаніях. І хоча через закритість російських архівів про національний склад червоної армії їх кількість остаточно не з’ясована, більшість сучасних дослідників сходяться на цифрі 6 мільйонів вояків.

Більше того, у радянські часи ніхто і ніколи навіть не згадував про українців, які, з подальшим розширенням арени бойових дій, воювали на боці союзників у тихоокеанському регіоні, у Малій Азії, в Північній Африці, в Італії.

– Тож, підсумовуючи, якою була роль України у Другій світовій війні?

– Україна понесла надзвичайні важкі втрати. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 мільйони військових і підпільників, понад 5 мільйонів цивільних пішло з життя через окупаційний терор та голод в тилу. Загалом, безповоротні втрати України склали 8-10 мільйонів осіб.

За кожною з цих цифр – доля конкретної людини, її нереалізовані надії, не здійснені мрії. Тому сьогодні одне з важливих завдань Партії “Солідарність -Блок Петра Порошенка” допомогти українцям знати історію власного народу, щоб не повторювати помилок у майбутньому. Зрештою, щоб наша спільна перемога на сході України над зовнішнім агресором примирила і об’єднала націю.

Розмовляв Іван Лупак