Студент другого курсу Тернопільського медичного університету ім. І. Я. Горбачевського Тайво Олянка з Нігерії став волонтером. Щочетверга приходить до логістичного центру, щоб допомогти пакувати сухі борщі нашим бійцям та плести маскувальні сітки. Хлопець, крім рідної, говорить англійською, а українською знає наразі небагато слів, в основному найбільш поширені фрази. Зате чудово розуміє сутність нашого життя. На його сторінці в соцмережі багато постів на підтримку наших бійців, які воюють на Сході України, пише “Нова Тернопільська газета”.
– Тайво дуже позитивний і старанний, – каже волонтерка Наталія Литвин. – І хоча ми не завжди зовсім розуміємо, про що він говорить, але спільну мову якось знаходимо. Знайшов нас за оголошенням у соцмережі. Розповідав, що друзі не підтримують його ініціативу і не розуміють його, але він знає і робить своє. Дуже зворушливо спостерігати, як він намагається все повторювати за нами.
А ось як про волонтерство розповідає сам Тайво:
– Я вирішив допомогти українським воїнам через мою любов до України. Знаю також, що вони – великі люди і роблять велику справу, щоб був мир в цій країні. Волонтерів вважаю також великими людьми. Коли дивлюся, з якою любов’ю вони виконують свою місію, розумію, що Україна обов’язково переможе. Я навіть присвятив кілька віршів бійцям, хочу відправити їх на передову на знак підтримки. Моя викладачка допомагає перекладати їх українською. Моя мати, яка живе в Нігерії, добре знає про ситуацію в Україні і молиться, щоб закінчилася війна. Моя родина християнська, відповідно і мене навчили вірити в те, що Господь допускає труднощі в житті для того, щоб ми змінилися на краще. Українцям потрібно об’єднатися і мужньо вистояти проти ворога. Слава Україні!
Я сумний і понурий,
сльози котяться з моїх очей…
Моя душа десь далеко від мене,
хоча тілом я все ще тут.
Моє серце ніколи не припиняє боліти,
мої емоції шепочуть вголос.
Ви всі пішли по-справжньому,
так далеко від нас, але ваші вчинки
говорять за всіх вас.
Ваша революційна гідність справедливого народу
примусила нас пройти через цей період.
Ми бачимо ефект від вашої Революції Гідності.
Ви всі живете нею,
ви всі з добрим серцем
змагаєтесь, незважаючи
на холод і дощ.
Ви – з тих людей,
хто завжди сподівається на краще
навіть тоді, коли це видається неможливим.
Ви ніколи не сумнівалися в тому,
що ця країна вийде зі смутку…
І похилений незатишним простором,
під високим небом з темними хмарами
як іноземець на цій землі,
я вітаю вашу безкорисливу
любов до своєї країни…
