До місцевих виборів залишилося трохи більше семи місяців. Якщо відкинути різні свята та відпустки, то часу належно до них підготуватися не так вже й багато. Партій, які вже зараз активно працюють і не відкладають агітацію на останні дні, є досить, щоб вже можна було проаналізувати їхню політичну активність, пише “Тернопільський тиждень”.
Всі хочуть до модної партії…
Почнемо з “Самопомочі”. Тернопільські партійці чи не найбільше отримали після парламентських виборів 2014 року: хороші відсотки для партії та свого нардепа Тараса Пастуха. Заданий темп поплічники Садового не зменшували і започаткували декілька проектів, розрахованих на залучення ширших верств електорату. Чутки про те, що діючий мер Сергій Надал та потенційний кандидат Віталій Цимбалюк (чи його швагро Ігор Гуда) ведуть переговори з Садовим тільки додають ваги цій партії. Нардепи створюють добрі інформаційні приводи, плодами від яких користуються і місцеві активісти “Самопомочі”. Партія має всі шанси завести своїх представників у владу, однак, розраховувати вони можуть здебільшого на міську і обласну ради, і то без контролюючої більшості. Оскільки офіційно партія мера Львова немає осередків на Тернопільщині, поки що справами громадської організації з однойменною назвою займається і керує нею Андрій Грицишин, який більше відомий в медійних колах як один з співвласників сайту 0352.com.ua.
Кінець популярності тягнибоківців
“Свобода”. Ці хлопці розгубили свій політичний капітал півроку тому, коли програли вибори до Верховної ради України. Декілька мажоритарників погоди не роблять, але свої виступи будують на критиці влади, часто апелюючи популізмом до широких мас, які не завжди можуть розібратися в суті окремих політичних деталей. “Свобода” заходить в нішу Радикальної партії Ляшка, для якого політичне шоу завжди було на першому місці, бо люди чули від нього тільки те, що хотіли чути. Свободівці вже не матимуть тієї кількості мандатів, яку мають зараз. Тому можна прогнозувати як відтік кадрів, так і внутрішньопартійну гризню за прохідні місця у списках.
До речі, відколи керівник Тернопільського міського осередку партії Роман Навроцький зайняв «хлібну» чиновницьку посаду і став першим заступником державної сільськогосподарської інспекції в Тернопільській області, його політична активність вщухла.
Те ж стосується і очільника партії в області – «воїна-волейболіста» Володимира Стаюри. Та й загалом публічна активність тернопільських тягнибоківців останнім часом майже не помітна. Чекатимемо 9 травня?
Які наступні помилки зробить Барна?
“Блок Петра Порошенка”. Відносно молода політична сила, яка представлена у владі за рахунох тих, хто нещодавно примкнув від інших політичних сил до партії Порошенка. За використання її назви на минулорічних парламентських виборах активно боролися навіть свободівці, але зараз політичний рейтинг цієї партії бажає кращого. Відсутність зрозумілих та сильних кадрових рішень на місцях, а також повна незрозумілість у питанні війни (Порошенко є головнокомандувачем Збройних Сил) сіють зневіру у людей до партії влади. На виборах вони можуть отримати частину мандатів, але до контрольованої більшості треба ще ой як старатися. Все залежить від того, кого включить у списки до різних рад керівник партії на Тернопільщині Степан Барна. Якщо це будуть молоді, професійні люди, не заплямовані скандалами і співпрацею з минулою чи цією владою, то це одна справа. Яка додасть цій політсилі «плюсів». Якщо ж Барна включить у виборчі списки різного роду «спонсорів» і «грошові мішки» – це президентській партії на теренах нашого краю принесе тільки «мінуси». Одну помилку, яка викликала невдоволення чималої кількості тернополян, Степан Барна вже допустив, пролобіювавши призначення гуманітарним заступником голови ТОДА свого одногрупника з неоднозначним політичним минулим Івана Бабійчука.
Заставний узурпував владу в партії
“Народний фронт”. Інша партія влади також втрачає електоральну підтримку. Не зважаючи на те, що Яценюку вдається звалювати прорахунки в економіці на людей Порошенка і вдало піаритися на міжнародній підтримці, на Тернопіллі ситуація не така весела. Роман Заставний – єдина людина, з якою асоціюється “Народний фронт” в нашій області. Це означає, що і формувати списки, і висувати людей, і формувати штаб він буде з ситуативних союзників, а не ідеологічних однопартійців. Навіть сам того не очікуючи, Роман Йосипович узурпував владу в партії, яка має непогані шанси отримати шмат владного пирога.
Про тимошенківців вже забули…
“Батьківщина”. Василь Деревляний аж тепер поплатився за свою недалекоглядну політику та невміння будувати надійну партійну структуру. Допоки Юлія Тимошенко зцементовувала довкола себе відомих людей та мала неабияке представництво у парламенті та міжнародну вагу, доти Василь Тимофійович переймався тільки тим, як краще використати таке становище. Зараз виявилось, що політичного капіталу, зібраного за кілька років, виявилось замало, щоб впевнено йти на місцеві вибори. Тим більше, що і виборець вже призабув і Юлію Володимирівну, і саму “Батьківщину” – депутатів від неї немає ні у міській, ні в обласній радах.
Справа Муців живе…
“Сила людей”. Це вже буде третя партія для родини колись одіозного, а нині майже безробітного регіонала Ореста Муца. Витягнувши Партію регіонів з політичного забуття в той час, коли вона була гонима, він так і не дочекався слів вдячності. Хитріший Валентин Хоптян все використав на власну користь, а Оресту Павловичу впливові регіонали пояснили, що декілька походів у парламент – це і є вдячність партії за вкладені зусилля. Тепер Муц-молодший під патронатом батька та за підтримки інших родичів влився в майданівську партію “Сила людей” та очолив її міську організацію. Цікаво, що до цієї партії має стосунок і радник міського голови, молодіжний мер Любомир Шимків, який пробував активно формувати команду під вибори 2014 року. Зараз партія опинилася в досвідчених руках родини Муц. Не виключено, що з нею ще будуть повязані певні сюрпризи.
Саме ці політичні сили будуть основними гравцями на політичній арені Тернопільщини на чергових виборах до органів місцевого самоврядування. Можливо, під вибори будуть реанімовані й інші партії, швидше під якихось амбітних людей, ніж для вирішення проблем виборців. Чекати залишилось недовго. Головне, щоб виборче законодавство вчасно було змінене, як того вимагає Коаліційна угода. Може, за новими правилами не всі захочуть грати?..
