Ще одна колишня громада УПЦ (МП) на Тернопільщині завершила процес переходу до УПЦ КП. Цього разу — це село Лішня Кременецького району.
Оновлений статут релігійної громади «Парафія святого великомученика Димитрія Солунського» у селі Лішня 10 лютого розпорядився зареєструвати в. о. голови Тернопільської обладміністрації Іван Крисак. А перед нею аналогічне рішення прийняла громада села Вовківці Шумського району. Тему досліджує кореспондент РІСУ.
«І одна, і друга громади повністю перейшли до Київського Патріархату. Наскільки мені відомо, Московському Патріархату забракло людей (мінімум 10, за законодавством – прим. ред.), щоб утворити свої нові громади», — коментує архиєпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦ КП Нестор (Писик).
У Дедеркальській сільраді, до якої належать Вовківці, нам підтвердили, що громада цього села, яка гуртується довкола церкви Покрови Божої Матері, перейшла цілковито.
«Наших священиків у цих селах немає. Віруючих також залишилося мало», — розповів секретар Тернопільської єпархії УПЦ, що у єдності з Московським Патріархатом, отець Степан Балан.
Почалося з похоронів…
У Лішні, згідно з офіційними даними, є 192 мешканці. З усіх дорослих парафіян тільки троє не ходять до храму УПЦ КП, розповідає місцевий парох отець Андрій Любунь.
«Жодної конфліктної ситуації не було з часу переходу. І тільки троє людей: староста попередньої громади Московського Патріархату та двоє жінок, не ходять до церкви».
Про вихід з УПЦ (МП) громада Лішні задумалася після того, як батюшка заборонив відспівувати у церкві і навіть дзвонити у дзвони за покійним уродженцем села — вчителем, який жив у Рівному і старенькі батьки якого досі мешкають у селі, продовжує о. А. Любунь. Причина — приналежність покійного до УПЦ КП.
«Люди почали обурюватися: як так — батько будував храм, а сина не можна занести до церкви, — пояснює теперішній парох. — Почали говорити, що потрібно замінити священика, але подумали, що це нічого не змінить. Тож вирішили перейти у Київський Патріархат».
Громада УПЦ КП у Лішні існувала з 2010 р., і була у меншості — служили під відкритим небом на «Джерелі святої Анни». Отець Любунь був її парохом із початку. Натомість у громаді УПЦ (МП), бувало, за рік змінювалося по декілька священиків.
Поки віруючі УПЦ (МП) ще обдумували перехід, із Лішні, як пригадує теперішній парох, призвали до армії двох молодих чоловіків.
«Люди побачили, що ми всіляко намагаємося допомогти, що УПЦ Київського Патріархату ставиться до цієї війни як до власної біди, — продовжує священик. — Зокрема, жінки пішли селом і зібрали гроші для тих хлопців. Зараз наші жінки організувалися і роблять м’ясні консерви для вояків АТО. Постійно триває молитва, йдуть Богослужіння».
Відтак у вересні громада Лішні тихо і без гамору перейшла. Натомість продовжилася паперова робота, завершення якої — розпорядження в. о. голови обладміністрації від 10 лютого 2015 р. Священик тлумачить, що перереєстрація зайняла стільки часу, бо для держави ситуація з переходами громад — нова, і все потрібно витримати у законодавчому полі.
До речі, через два тижні парох із Лішні — вже не вперше — поїде до українських воїнів із допомогою у Краматорськ.
«От скажу вам один момент. Минулого разу, коли я був там, то роздавав іконки святого Амфілохія Почаївського. Частина солдат спершу не знала, хто він, розпитувала, — завершує отець А. Любунь. — Коли почули, що він пройшов війну, полон, що він допомагав УПА і організував друкарню, де публікували листівки УПА, — жменями брали. Бо ж для них він — свій. Не просто святий, який жив яких 500 років тому, а в теперішній період, і в час — не простіший за наші».
Батюшка відмовлявся поминати вояків
Також без збурень у селі відбувся перехід у Київський Патріархат релігійної громади у с. Вовківці Шумського району із храмом Покрови Божої Матері. Поштовхом до цього стали події довкола Майдану і війна.
«Священик Московського Патріархату відмовився поминати загиблих і вояків АТО… Тож спочатку зійшлася ініціативна група, зібрали підписи, потім зробили збори», — розповідає житель Вовківців, журналіст і активіст громади Володимир Гаврилюк.
За його словами, із приблизно 320 дорослих (стільки у селі є виборців) приблизно 220 підписалися за зміну юрисдикції. Багато людей не змогли поставити підписи, бо перебувають на заробітках чи живуть в інших місцях. За оцінками Володимира Гаврилюка, до церкви УПЦ КП не ходять 2-4 місцевих жителів.
«На похорони вони приходять, а на службі я їх ще не бачив, — говорить парох УПЦ КП отець Володимир Галак. — Також з йорданською водою вони мене не прийняли».
Як каже Володимир Гаврилюк, ці люди ходять на Богослужіння у церкву УПЦ (МП) у Малих Дедеркалах.
Ситуація у Вовківцях спокійна, кажуть місцеві жителі. Це село, а також Стіжок та Биківці, — єдині на Шумщині, де громади УПЦ КП не діють паралельно із громадами УПЦ (МП).
«У районі є 44 діючі громади УПЦ (МП) і 11 — УПЦ КП», — констатує спеціаліст відділу культури і туризму Шумської райадміністрації Віталій Хрищук.
