Хто спробував його одного разу, неодмінно захоче покуштувати знову, — стверджують любителі «чайного квасу» — напою, який отримують з японського гриба.
Хоча насправді ніхто не знає його справжнього походження. Одні запевняють, що родом він з Китаю, інші доводять, що гриб виведено на Цейлоні, треті — в Індії. Так чи інакше, чайний гриб розійшовся по різних країнах, здобувши в народі широку популярність завдяки приємному кисло-солодкому смаку, рідкісній невибагливості і цілющим властивостям. Італійці, чехи, іспанці, англійці і навіть французи мають його в своїх оселях. Назву «чайний» він отримав тому, що живиться слабким підсолодженим розчином або залишками чаю.
Настій гриба містить ферменти, вітаміни, яблучну, лимонну, молочну кислоти, кофеїн, алкалоїди. Цей напій сприяє обміну речовин, стимулює секрецію травних ферментів, допомагаючи розщепити жири і вуглеводи. Обмежень у прийомі практично немає, за винятком осіб з підвищеною кислотністю. Їм, як і тим, у кого виразка, не варто захоплюватися настоєм чайного гриба, особливо в період загострення хвороби. Тим, у кого кислотність шлунка знижена, чайний гриб дуже корисний.
Цікаво, що настій гриба із застосуванням зеленого чаю багатший своїм благотворним впливом, ніж той, який використовується при заварці чорного чайного листя. Чи не найціннішою властивістю цього витвору природи є здатність знищувати гнильні бактерії. У того, хто регулярно вживає настій гриба, зникає здуття кишечника і нездоровий запах стільця. Напій чудовий також тим, що зменшує відчуття голоду, потяг до солодкого, виводить з організму шлаки і зайву рідину.
Виробляє чайний гриб і алкоголь. Його кількість в настої занадто незначна, щоб викликати алкогольну залежність, але досить висока, щоб запобігати серцево-судинним захворюванням. Настій гриба, особливо медовий, зменшує рівень холестерину в крові, знижує кров’яний тиск.
Сприятливо впливає гриб на роботу печінки, жовчного міхура, поліпшує колір обличчя, стан шкіри, волосся і нігтів, приносить полегшення при катарах верхніх дихальних шляхів і дизентерії. Склянка настою чайного гриба натщесерце вранці знімає нервову напругу. Допомагає гриб у зціленні гнійних ран, трофічних виразок, опіків, обморожень. Щоб зменшити біль у суглобах при подагрі і ревматизмі, накладають марлеві пов’язки, просочені настоєм чайного гриба.
Застуда, грип, ангіна
Рекомендується пити настій чайного гриба, і якомога більше, по 6—7 склянок на день. Ним же полощуть горло при ангіні щогодини, попередньо підігрівши.
При грипі та застуді також у 1/2 склянки чайного напою додайте 2 ч. л. меду і 1/2 ч. л. перцю «чилі». Приймати по 1 ч. л. кожні 2—3 години.
Головні болі
Чайний гриб треба пити постійно, вранці і ввечері, не роблячи перерви. Моментального дії він не матиме, але його вживання може назавжди усунути безпричинні головні болі.
Гіпертонія
Підвищений кров’яний тиск спричиняється зазвичай збільшеним вмістом жиру в крові. Настій чайного гриба дозволяє очистити кров від жирів. Вживати настій слід постійно по 2—3 склянки на день.
Камені і пісок в організмі
Регулярно випивайте по 4—5 склянок настою чайного гриба — це допоможе вивести з організму пісок і дрібні камінці. Чайний гриб має сечогінні властивості, очищає організм від шлаків, тому добре допомагає при будь-яких захворюваннях сечовидільної системи.
Ревматизм
Хвороби суглобів часто викликаються відкладеннями солей і шлаків, що супроводжується запаленням і сильними болями. Якщо приймати вранці натщесерце по склянці чайного гриба, це нормалізує обмін речовин, очищає організм від солей.
Від лупи і мозолів
Чайного гриба бояться лупа, мозолі і ороговілі місця на ступнях ніг. Вранці і ввечері його розчином добре полоскати рот: корисно як для ясен, так і для зубів. А той, хто здогадається з’єднати його з мінеральною водою, отримає чудовий засіб для вмивання.
Чайний гриб необхідно регулярно промивати охолодженою кип’яченою водою. Воду, в якій плаває «гриб», потрібно періодично зливати, приблизно кожні 5—6 днів взимку і через 2—4 дні влітку. Зливати воду слід через марлю.
Розлитий у пляшки чи інші посудини настій може тривалий час зберігатися в холодильнику, стаючи ще смачнішим. Найбільшої лікувальної активності настій набуває на 7—8 добу.
Джерело: «Домашня газета»
Обговорення