Різке подорожчання долара відчули ми всі, а ті, хто брав валютні кредити, — і поготів. Віддавати позичене стало не просто складно — неможливо, бо ані заробленого, ані раніше накопиченого вже не вистачало. Позичальники, які втратили будь-яку надію на те, що зможуть розраховуватися з банками, і які стали перед загрозою втратити, до прикладу, житло, на яке брали кредит при вартості долара 5 грн, потрапили в справжню пастку, коли «зелений» став вартувати 16 грн. Країною прокотилися кредитні майдани, які вимагали розділити ризики між позичальниками, державою і банками. Такий майдан стояв і в Тернополі.
— Кредитний майдан об’єднався з депозитним і став фінансовим, який відстоює права споживачів фінансових послуг, — каже Алла Смик. — Я — активістка фінансового майдану, який почався з протесту «валютних» позичальників. Кредити стало нереально обслуговувати. Замість поступок банки почали масово подавати судові позови про стягнення заставного майна й коштів чи взагалі без суду через напис нотаріуса одразу зверталися до виконавчої служби. Тут почала відкриватися неймовірна правда про псевдовалютне кредитування! З’ясувалося, що банки в більшості випадків видавали гривневі кредити, замасковані під валютні. Бо насправді, до прикладу, в автосалон із банку перераховували гривні, на рахунок забудовника «кидали» гривні, в нотаріально посвідчених договорах купівлі-продажу також сума в гривнях. Однак позичальник має на руках валютний кредит і банк вимагає саме валютних внесків!
За словами Алли Смик, після викриття цих обставин банки почали продавати свої кредитні портфелі колекторам за 5-10 відсотків їх вартості, попередньо провівши списання в себе й отримавши відшкодування в НБУ.
— А далі вже колектори, діяльність яких в Україні незаконна, починали свою чорну справу: телефонний терор, погрози, листи з підробленими виконавчими документами чи сфальшованими судовими рішеннями, — розповідає пані Алла. — Причому вимагають не ту суму, за яку придбали зобов’язання, а неймовірно велику й нічим необгрунтовану. Я ще не зустрічала, щоб при перерахунку не «вилізла» помилка на користь банку. Про колекторів узагалі мовчу. Скільки собі «намалював» в уяві, стільки й вимагає. І саме через суди колектори намагаються узаконити стягнення на свою користь, отримуючи неправосудні рішення іменем України.
Активісти фінансового майдану побачили, що замість пошуку виходу із проблем банки почали проти них інформаційну війну, зіштовхуючи з тими, хто має у фінустановах депозити.
Валентина ДЕВЛИШ.
«Вільне життя плюс», №2-3 (15634-15635) від 14.01.2015 р.
Обговорення