Сльозами радості, теплими обіймами та щирими усмішками зустріли вчора у Тернополі співробітників міліції, які повернулися із зони проведення антитерористичної операції. На ротацію додому приїхало 100 бійців зведеного загону обласного управління міліції та спецбатальйону «Тернопіль».Про це йдеться у повідомленні СЗГ УМВС України в Тернопільській області.
– На жаль, – каже начальник УМВС України в Тернопільській області ВасильОблещук, – вчора під час проведення мінометного обстрілу, тілесні ушкодження різного ступеня отримали п’ять співробітників міліції. Їм буде надана медична допомога, вони будуть під наглядом медиків і незабаром стануть у стрій.
Василь Облещук стверджує, що хлопці відпочиватимуть тиждень, а далі їх залучать до охорони правопорядку в Тернополі та області, на дільницях під час виборчого процесу.
Восьмикласниця Діана Дудар вірила, що її тато повернеться додому живим та неушкодженим. Щодня дівчина переживала, молилася та чекала. Підтримували її морально друзі та однокласники.
Повернутися на Схід планує знову Дмитро Гайтко – помічник командирабатальйону особливого призначення «Тернопіль». Чоловік каже, що перемир’я в зоні АТО дотримуються лише українські бійці. Тому він готуватиметься до наступної ротації, бо бажання перемогти понад усе.
– Серед найнеобхіднішого зараз – це теплі речі та взуття. От цей місяць будемо шукати, просити спонсорів, щоб нам допомогли теплими речами. А так ми продуктами та всім решту забезпечені добре, – розповів Дмитро.
Щодня молилася, хвилювалася та чекала на чоловіка Людмила Гайтко. Жінка при найменшій нагоді телефонувала Дмитрові.
– Ми молилися і бажали, щоб він тримався і знав, що ми його любимо і дуже чекаємо.
Тарас Куриляк – боєць батальйону особливого призначення «Тернопіль» каже, що місцеве населення налаштоване неоднозначно. Одні підтримують українських бійців, інші відносяться до них неприязно. Люди налякані, вони хочуть миру та спокою. Чоловік стверджує, що українська армія відступати та здавати позиції не буде. Допомагає їм вистояти народна підтримка.
– Листи дитячі дуже допомагають, обереги також. Буває, приїжджають волонтери з концертами. Це також підтримує ну і дзвінки з дому, звичайно
Марія Куриляк сподівається, що неоголошена війна нарешті закінчиться і її син більше не братиме до рук зброю та не одягатиме бронежилет. Коли Тарас їхав на схід, жінка, через тривогу та важкість на душі, навіть не прийшла проводжати його. Сьогодні ж для неї свято – її дитина повернулася живою та неушкодженою.
Усі бійці, які повернулися з зони АТО, вважають, що за ці останні місяці Україна та українці сильно змінилися. Люди згуртувалися і нарешті зрозуміли, що все в цьому житті залежить від них самих, усе в їхніх руках.
