430-ту річницю від заснування храму Пресвятої Трійці відзначили 31 серпня у селі Заболотівка Чортківського району. Урочисту архиєрейську Літургію очолив єпарх Бучацький, владика Дмитро Григорак.
«Більше ніж чотири століття тому у цій церковці відправили першу Святу Літургію, – наголосив владика під час проповіді. – Важко порахувати скільки разів тут заносили молитви наші предки за цей час. Саме завдяки їм, їхній праці, молитвам,жертовності ми маємо таку чудову святиню».
Участь у святковому богослужіння взяв заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Леонід Бицюра
«Деревяна церква ввійшла у трійку найдавніших храмів України, – наголосив Леонід Олексійович. – Це унікальна пам’ятка не тільки нашого краю, а справжнє надбання українського народу.Такими святинями треба особливо дорожити. Величезна подяка і шана всім, хто зберіг святиню. Церкву внесено до переліку пам’яток архітектури місцевого значення, однак, я переконаний, храм заслуговує бути в переліку пам’яток державного значення».
Останнім часом богослужіння відправляли не у деревяній, а у кам’яній церкві, який звели поруч зі старою у 1997 році. Напередодні свята у старому храмі провели ремонтні роботи – пофарбували дах, обложили каменем, замінили деревяні балки у фундаменті.
За словами сільського голови с. Заболотівка Михайла Фойдюка, перша згадка про храм датується 1584 роком. За легендою, будували святиню сімнадцять родин.
«Село збільшувалося, виникла потреба добудови церкви, – розповів Михайло Петрович. – У Кракові в архіві є відомості, що 1646 році добудували церкву. Друга добудова храму була у 1674 році».
За радянських часів деревяна святиня була закрита. Однак парафіяни молилися біля храму. Не було у селі такої родини, звідки б не приходили на молитву. Приходили цілими сім’ями. Зробити музей на святому місці не дозволили. Все, що могли зберігали у домівках, – ікони, фігурки, книги.
У храмі до наших часів чудово зберігся вирізьблений іконостас, старовинні вишивки, престіл, У цьому особлива заслуга громади села, переконаний парох церкви Пресвятої Трійці отець Ігор Лесюк.
«Кожний мешканець усвідомлює, що ця святиня – це справжній скарб, переданий нам від наших предків, – наголосив священик. – Кожен розуміє, наскільки потрібна матеріальна допомога для збеження унікальної пам’ятки. Думаю, місцеві жителі і надалі допомагатимуть своїми пожертвами, щоб ми гідно зберегли святиню для наступних поколінь».
